Методи кількісного та якісного оцінювання ризику

Менеджмент організацій

• надання експертам усієї необхідної інформації.

Залежно від специфіки експертного опитування, об'єкта дослідження і використовуваної методики експертних даних, оцінки експертів можуть мати різну шкалу вимірювання.

Під час проведення діагностики зібраних експертних даних, відповідно до мети дослідження і прийнятих моделей, необхідно подати інформацію, отриману від експертів у вигляді, зручному для прийняття управлінського рішення (впорядкувати об'єкти, показники, фактори тощо), а також визначити погодженість дій експертів і достовірність експертних оцінок. Так, наприклад, виявлені у процесі діагностики ризики необхідно подати у порядку їх важливості (ступінь впливу), варіанти зниження ризику - у порядку їх переваги. Найбільш поширеними методами впорядкування є ранжування, безпосередня оцінка, послідовне порівняння, парне порівняння.

Для оцінки погодженості думок експертів найчастіше використовують коефіцієнт конкордації, величина якого дозволяє зробити висновок про достовірність оцінок.

Коефіцієнт конкордації визначають за формулою:

2

де <Уф - фактична дисперсія підсумкових (впорядкованих) оцінок, даних експертами;

°тах - дисперсія підсумкових (впорядкованих) оцінок за умови, що думки експертів цілком збігаються;

a¡ - сумарна оцінка, одержана г'-м об'єктом;

т - кількість досліджуваних об'єктів;

п - кількість експертів.

Величина коефіцієнта конкордації змінюється від 0 до 1. Якщо значення коефіцієнта нульове, зв'язок між оцінками різних експертів відсутній, тобто відсутня погодженість думок. Якщо значення дорівнює одиниці, то відзначається цілковита погодженість думок експертів. Для спрощеної оцінки прийнято вважати думки експертів погодженими, якщо ]¥ > 0,5 , і добре погодженими, якщо ї¥ > 0,7 [3].

Інтуїтивні характеристики, засновані на знаннях і досвіді експерта, дають у більшості випадків досить точні оцінки. Експертні методи дозволяють швидко і без великих часових і трудових витрат одержати інформацію, необхідну для розробки та прийняття управлінського рішення.

Ефективність застосування і достовірність діагностики ризику за методом експертних оцінок великою мірою залежить від компетентності і кількості підібраних експертів, якості факторів (критеріїв) точності та однозначності формулювань. Ці обставини часто обмежують широке застосування зазначеного методу.

Рейтинговий метод. Метод рейтингової оцінки спрямований на урахування індивідуальності конкретної ситуації, де вибір рішення пов'язаний з ризиком.

Метод рейтингової оцінки передбачає наявність таких елементів:

• системи оціночних коефіцієнтів і, якщо необхідно, шкали ваг цих коефіцієнтів;

• шкали оцінки значень одержаних показників;

• методики розрахунку остаточного рейтингу.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Менеджмент організацій» автора Назарчук Т.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Методи кількісного та якісного оцінювання ризику“ на сторінці 7. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Системна модель менеджменту організації

  • Особливості системного та функціонального бачення організації

  • Характеристика основних підсистем менеджменту організації

  • Фінансова підсистема

  • Маркетингова підсистема

  • Інноваційна підсистема

  • Множинність підпорядкування результативності організації: проблеми узгодження пріоритетів та інтересів учасників діяльності

  • Рівні досконалості організації

  • Еволюція організації

  • Еволюційні погляди на процеси змін у діяльності організації

  • Значення змін у діяльності організації

  • Особливості менеджменту на основних етапах життєвого циклу організації. Життєвий цикл діяльності організації та стадії виникнення змін

  • Управління процесами змін. Використання системного підходу в управлінні в умовах змін

  • Організаційний механізм менеджменту організації

  • Системні правила менеджменту

  • Комплексний механізм управління: економічний, мотиваційний, організаційний, правовий

  • Нормативно-правова регламентація, підстави та порядок організації управління

  • Методологія проектування системи менеджменту та управлінських процедур

  • Проектування ієрархії та складу структурних одиниць

  • Діапазон керованості і фактори, що його визначають

  • Визначення рівня централізації та децентралізації управління

  • Організаційний інжиніринг

  • Інжиніринговий опис процесів в організації

  • Методологія організаційного інжинірингу

  • Умови інжинірингового підходу. Учасники процесу інжинірингу. загальні правила інжинірингу

  • Організаційний дизайн

  • Рівні та етапи організаційних змін

  • Об'єкти та компоненти організаційних перетворень

  • Модель розвитку внутрішнього потенціалу та конкурентного статусу підприємства

  • Управлінські моделі

  • Різновиди та комбінації моделей управління організаціями

  • "Алмазна модель" Г. Левітта

  • Управлінські технології

  • Керівництво в організації

  • Керівництво спільною діяльністю

  • Комунікативно-інформаційні аспекти розпорядчої діяльності

  • Людина як об'єкт управлінського службового контролю

  • Види помилок. Помилки контролю

  • Управління дисципліною

  • Ризикозахищеність організації

  • Сутність, суб'єкт та об'єкт управлінського ризику. Зовнішні та внутрішні фактори ризику

  • Класифікація та види ризиків

  • Методи кількісного та якісного оцінювання ризику
  • Концепція управління ризиком

  • Критерії ризикозахищеності організації

  • Управління ефективністю та результативністю менеджменту організації

  • Методи та інструменти інтенсифікації виробництва та розвитку підприємства

  • Цільові концепції управління ефективністю та розвитком організації

  • Діагностика якості менеджменту організації

  • Система показників оцінювання ефективності, результативності і якості менеджменту організації