Коефіцієнт варіації (г) - це відношення середнього квадратичного відхилення доходів і відносної величини сподіваних доходів (витрат):
Коефіцієнт варіації дозволяє порівнювати коливання ознак, що мають різні одиниці виміру. Чим вище коефіцієнт варіації, тим сильніше коливання ознаки. Виходячи з величини коефіцієнта варіації можна використовувати таку шкалу для оцінки ризику:
• 0,0-0,1 - мінімальний ризик;
• 0,1-0,25 - низький ризик;
• 0,25-0,50 - допустимий ризик;
• 0,50-0,75 - критичний ризик;
• 0,75-1,0 - катастрофічний ризик.
Статистичні методи кількісної оцінки ризику вважаються одними з найбільш поширених. До їх переваг слід віднести нескладність математичних розрахунків, а до недоліків - необхідність великого числа спостережень (чим більше масив даних, тим достовірніша оцінка ризиків).
Метод експертних оцінок. Цей метод передбачає аналіз експертами двох груп факторів - кількісних і якісних. Експертні оцінки - це логічний виклад і висновки спеціалістів щодо того чи іншого економічного явища чи процесу. На відміну від статистичного, цей метод може використовуватись в умовах дефіциту і навіть повної відсутності інформації. У цьому його найсуттєвіша перевага порівняно з іншими методами.
Інша перевага методу експертних оцінок полягає у можливості використання досвіду експертів в процесі аналізу ситуацій і врахування впливу різноманітних якісних чинників. Формально процедура експертної оцінки найчастіше полягає у такому. Керівництво організації розробляє перелік критеріїв оцінки у вигляді експертних (опитувальних) листів. Для кожного критерію призначаються відповідні вагові коефіцієнти, які не сповіщаються експертам. Далі за кожним критерієм складаються варіанти відповідей, ваги яких також невідомі експертам. Експерти, проводячи аналіз, аналізують об'єкт дослідження і відзначають обраний варіант відповіді. Заповнені експертні листи обробляються відповідним чином (за допомогою статистичних (комп'ютерних) пакетів обробки інформації, і отримується результат (або результати) проведеної експертизи.
У практичній діяльності використовують як індивідуальні, так і групові експертні оцінки.
Перевагою індивідуальної експертизи є оперативність одержання інформації для прийняття рішення і відносно невеликі витрати. Недоліком вважають високий рівень суб'єктивності, а відповідно і зниження достовірності отриманих експертних оцінок.
Групові експертизи, як правило, менш суб'єктивні, і рішення, прийняті на їх основі, є більш імовірні для здійснення. Вважається, що у разі вирішення проблеми за умов невизначеності, думка групи експертів є більш обґрунтованою, ніж одного експерта.
Для забезпечення умов, сприятливих для формування експертами об'єктивних думок, бажано дотримуватись таких принципів [4]:
• незалежність формування експертами власних суджень про об'єкт дослідження;
• зручність роботи з анкетою (питання повинні бути сформульовані у загальноприйнятих термінах, виключати будь-яку смислову неоднозначність тощо);
• логічна відповідність питань структурі об'єкта дослідження;
• прийнятні витрати часу на відповіді анкети, зручний час для оцінювання;
• збереження анонімності відповідей;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Менеджмент організацій» автора Назарчук Т.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Методи кількісного та якісного оцінювання ризику“ на сторінці 6. Приємного читання.
