Модель розвитку внутрішнього потенціалу та конкурентного статусу підприємства

Менеджмент організацій

• інформаційного (можливості створеної інформаційної бази гарантувати своєчасне та повне насичення підприємства достовірною інформацією для прийняття рішень у процесі діяльності підприємства та досягнення цілей його розвитку).

Таке структурування внутрішнього конкурентного потенціалу дозволяє:

• оцінювати рівень розвитку кожного локального потенціалу та сконцентрувати управління у найбільш пріоритетному напряму;

• використати повний спектр стратегічних можливостей підприємства;

• визначати пріоритети розвитку відповідно до намічених цілей;

• визначати послідовність планування і управління з метою ефективного функціонування на ринку.

Саме поєднання визначених складових у сукупності характеризує стан та можливості підприємства зі створення, зміцнення та розвитку конкурентного статусу.

Слід зазначити, що не всі структурні елементи рівнозначні за своїм впливом на рівень конкурентного потенціалу. Ця нерівномірність, з одного боку, обумовлена нерівнозначністю наслідків, які виникають у випадку володіння або не володіння підприємством тими чи іншими можливостями, з іншого боку, нерівномірність впливу елементів конкурентного потенціалу обумовлена відмінностями у забезпеченні кожного з них відповідними ресурсами.

У структурі механізму формування внутрішнього конкурентного потенціалу вирішальне значення мають процеси, що визначають можливий економічний рівень конкурентоспроможності підприємства. У даному випадку йдеться про технічний, організаційний і соціальний розвиток підприємства.

Більшу частину резервів підвищення внутрішнього конкурентного потенціалу закладено у результатах технічних і організаційних процесів. Вони виявляються через:

• норми планування і використання ресурсів;

• покращення управління та обслуговування виробництва;

• механізацію праці;

• спеціалізацію і кооперування виробництва;

• тривалість і змінність роботи устаткування;

• якість продукції;

• скорочення тривалості виробничого циклу;

• оптимізацію величини виробничих запасів.

Кожен з елементів внутрішнього конкурентного потенціалу має свої специфічні цілі використання та розвитку, знаходиться під впливом цілої низки факторів, виступаючи при цьому сильною або слабкою стороною підприємства.

Сучасні підходи до визначення моделей розвитку потенціалу підприємства орієнтуються на процесний і системний підходи, які передбачають виділення основних видів діяльності, що впливають на його результативність. Модель розвитку також необхідно розглядати і через ситуаційний підхід, оскільки розвиток - це процес, який вимагає системного бачення усіх аспектів діяльності підприємства у різних ситуаціях та вибору найоптимальніших умов розвитку (рис. 5.8).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Менеджмент організацій» автора Назарчук Т.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Модель розвитку внутрішнього потенціалу та конкурентного статусу підприємства“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Системна модель менеджменту організації

  • Особливості системного та функціонального бачення організації

  • Характеристика основних підсистем менеджменту організації

  • Фінансова підсистема

  • Маркетингова підсистема

  • Інноваційна підсистема

  • Множинність підпорядкування результативності організації: проблеми узгодження пріоритетів та інтересів учасників діяльності

  • Рівні досконалості організації

  • Еволюція організації

  • Еволюційні погляди на процеси змін у діяльності організації

  • Значення змін у діяльності організації

  • Особливості менеджменту на основних етапах життєвого циклу організації. Життєвий цикл діяльності організації та стадії виникнення змін

  • Управління процесами змін. Використання системного підходу в управлінні в умовах змін

  • Організаційний механізм менеджменту організації

  • Системні правила менеджменту

  • Комплексний механізм управління: економічний, мотиваційний, організаційний, правовий

  • Нормативно-правова регламентація, підстави та порядок організації управління

  • Методологія проектування системи менеджменту та управлінських процедур

  • Проектування ієрархії та складу структурних одиниць

  • Діапазон керованості і фактори, що його визначають

  • Визначення рівня централізації та децентралізації управління

  • Організаційний інжиніринг

  • Інжиніринговий опис процесів в організації

  • Методологія організаційного інжинірингу

  • Умови інжинірингового підходу. Учасники процесу інжинірингу. загальні правила інжинірингу

  • Організаційний дизайн

  • Рівні та етапи організаційних змін

  • Об'єкти та компоненти організаційних перетворень

  • Модель розвитку внутрішнього потенціалу та конкурентного статусу підприємства
  • Управлінські моделі

  • Різновиди та комбінації моделей управління організаціями

  • "Алмазна модель" Г. Левітта

  • Управлінські технології

  • Керівництво в організації

  • Керівництво спільною діяльністю

  • Комунікативно-інформаційні аспекти розпорядчої діяльності

  • Людина як об'єкт управлінського службового контролю

  • Види помилок. Помилки контролю

  • Управління дисципліною

  • Ризикозахищеність організації

  • Сутність, суб'єкт та об'єкт управлінського ризику. Зовнішні та внутрішні фактори ризику

  • Класифікація та види ризиків

  • Методи кількісного та якісного оцінювання ризику

  • Концепція управління ризиком

  • Критерії ризикозахищеності організації

  • Управління ефективністю та результативністю менеджменту організації

  • Методи та інструменти інтенсифікації виробництва та розвитку підприємства

  • Цільові концепції управління ефективністю та розвитком організації

  • Діагностика якості менеджменту організації

  • Система показників оцінювання ефективності, результативності і якості менеджменту організації