Отже, складність управління за Грейкунасом зростає у геометричній прогресії у залежності від кількості підлеглих.
Недоліком цієї теорії є те, що вагомість та практична користь цієї формули зменшується внаслідок того, що вона не враховує частоту та жорсткість посадових зв'язків стосовно витрат часу на їх здійснення. Для керівника загальна кількість потенційних посадових зв'язків не так важлива, як їх частота та час, який вони відбирають. Будь-яка управлінська дія, яка скорочує кількість та частоту посадових зв'язків, може збільшити діапазон контролю і, внаслідок цього, скоротити витрати від надмірної кількості підрозділів.
Чинниками, які суттєво впливають на частоту та кількість зв'язків у структурі, є:
• рівень професійної підготовки підлеглих ( чим вище професійна підготовка підлеглих, тим ширше може бути діапазон контролю);
• ступінь складності завдань, що виконуються підлеглими (чим складніші завдання - тим вужчим має бути діапазон контролю);
• ступінь одноманітності завдань підлеглих (чим більш схожими є такі завдання, тим ширше може бути діапазон контролю);
• ступінь, у якому діяльність підлеглих піддається плануванню (чим більше можливостей чітко формулювати завдання для підлеглих, тим ширшим може бути діапазон контролю);
• ступінь мінливості завдань підлеглих (чим частіше змінюються завдання підлеглих, тим вужчим має бути діапазон контролю);
• потреби у вказівках (директивах) для підлеглих (чим більше потреби у регулярному спрямуванні діяльності підлеглих, тим вужчим має бути діапазон контролю.
• контакт, що вимагається (чим їх більше, тим діапазон стає ширшим);
• здатність спілкуватися (ефективний механізм вирішення проблем - збільшення діапазону контролю);
• тип підприємства (для конвеєрного виробництва діапазон контролю ширший ніж для наукової організації).
• знання і досвід керівника (чим професійнішим є менеджер, тим більшою може бути норма керованості).
На практиці у вирішенні проблеми діапазону контролю у сучасних умовах домінуючим є ситуаційний підхід. Відповідно до нього кожна управлінська ситуація характеризується великою кількістю змінних, які не дозволяють стверджувати, що існує оптимальна кількість підлеглих, якими менеджер здатний ефективно керувати. Отже, з практичної точки зору у кожному конкретному випадку скоріше слід шукати причини, які обмежують діапазон контролю, ніж передбачати, що існує його загальноприйнята кількісна межа.
Норму керованості звичайно збільшують шляхом мінімізації контролю, що дозволяє заощаджувати час менеджера. Домогтися цього можна таким:
• навчанням підлеглих, підготовкою їх до самостійного прийняття рішень і, таким чином, зменшенням числа контактів з керівником;
• заохоченням співробітництва між членами трудового колективу, самостійного врегулювання розбіжностей і взаємної консультації;
• спрощенням прийняття рішень у стандартних ситуаціях шляхом встановлення детальних правил (алгоритмів) прийняття рішень для можливих виробничих ситуацій.
Визначення рівня централізації та децентралізації управління
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Менеджмент організацій» автора Назарчук Т.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Діапазон керованості і фактори, що його визначають“ на сторінці 3. Приємного читання.
