• 1 етап - зростання через креативність - криза лідерства;
• 2 етап - зростання через директивне керівництво - криза автономії;
• 3 етап - зростання через делегування - криза контролю;
• 4 етап - зростання через координацію - криза "тяганини";
• 5 етап - зростання через співробітництво - криза. Характеристика наведених етапів моделі змін наведена в таблиці 2.7.
Таблиця 2.7 - Характеристика етапів моделі змін Л. Грейнера
| 1 | 2 |
| 1 етап - зростання через креативність -криза лідерства | увага власників фокусується не на менеджерських функціях, а на виробництві і продажі нового "продукту" (послуги); домінування неформальних відносини у колективі; швидке реагування на запити ринку; мотивація ґрунтується на очікуванні майбутніх вигід; управління підпорядковане наявним ресурсам; ускладнення діяльності вимагає появи виконавчих директорів, які здатні впровадити ефективні управлінські технології - настає криза лідерства |
| 2 етап - зростання через директивне керівництво - криза автономії | при реалізації стратегії організації керівна роль віддається новому лідеру; наявність організаційної структури з чітко визначеними ролями і посадовими обов'язками; впровадження систем моніторингу та контролю, планування бюджету та вироблення стандартів якості; комунікації стають більш формальними і знеособленими; посилення поділу функцій володіння і управлення; настання кризи автономії, коли функціональні фахівці прагнуть до самостійного прийняття управлінських рішень |
| 3 етап - зростання через делегування -криза контролю | посилення децентралізації у структурі управління; покращення мотивації на всіх рівнях через делегування повноважень; швидка реакція на зміни у зовнішньому середовищі; диверсифікація бізнесу; виникнення протиріч у координації різних напрямів діяльності; виникнення кризи контролю, коли менеджери вищої ланки відчувають втрату контролю над компанією в цілому |
| 4 етап - зростання через координацію -криза "тяганини" | впровадження та/або серйозний перегляд формальних процедур планування; найм (або навчання) спеціального корпоративного персоналу для ініціювання програм моніторингу та контролю; використання процедур ретельного моніторингу витрат; посилення бюрократизму системи; відсутність духу співпраці і брак впевненості у власній інформованості у менеджерів вищої ланки; виникнення кризи "тяганини", коли складність систем і процедур починає перевищувати їх доцільність |
| 5 етап - зростання через співробітництво - криза | фокусування уваги на вирішенні проблем через командну взаємодію менеджерів; запровадження матричних організаційних структур; зниження чисельності корпоративного персоналу та перерозподіл за принципом комбінування різних функціональних обов'язків; пріоритетність інновацій; впровадження програм підвищення кваліфікації та саморозвитку з метою удосконалення необхідних навичок і вмінь персоналу; виникнення загальної кризи управління через надання переваги поведінковим методам менеджменту |
Таким чином, сучасні організації, що функціонують в умовах безперервних змін зовнішнього середовища, розвиваються шляхом постійної мінливості структур і підходів до управління. Вони переживають низку процесів централізації, злиття, децентралізації, а також реструктуризації систем менеджменту, аж до процедур зміни власності. Як можна побачити, модель Л. Грейнера досліджує принципи управління організацією і оцінює розвиток організації саме з цієї позиції. Відповідно до наведеної моделі розвиток організації має лінійний характер і закінчується загальною кризою управління.
Основні завдання та рекомендації щодо удосконалення системи менеджменту на кожному з етапів моделі змін наведено у таблиці 2.8.
Таблиця 2.8 - Напрями удосконалення системи менеджменту
| 1 етап - зростання через креативність - криза лідерства | Чим більше розмір організації, тим більше менеджерського мистецтва потрібно для ефективного управління бізнес-процесами і контролю якості вироблених продуктів і послуг. У цей період і настає криза лідерства, коли стає очевидною необхідність у сильному і професійному менеджменті, що зможе впровадити ефективні управлінські технології |
| 2 етап - зростання через директивне керівництво криза автономії | Використання можливостей, які надає децентралізація управління у частині підвищення професійності виконуваних функцій і обов'язків |
| 3 етап - зростання через делегування - криза контролю | Рішення проблеми лежить у площині контролю і координації різних напрямів діяльності, зберігаючи при цьому важелі мотивації, засновані на "ентузіазмі автономії" співробітників або підрозділів |
| 4 етап - зростання через координацію - криза "тяганини" | Необхідно знайти рішення, яке дозволяє керувати розгалуженим і складним механізмом без використання занадто громіздких формальних і контролюючих процедур з урахуванням фактору часу |
| 5 етап - зростання через співробітництво - криза | Відповідь на рішення проблем лежить у посиленні міжособистісної співпраці. Соціальний контроль і самодисципліна беруть гору над формальним контролем, значний акцент робиться на роботу у командах і здатність керувати міжособистісними конфліктами |
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Менеджмент організацій» автора Назарчук Т.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Особливості менеджменту на основних етапах життєвого циклу організації. Життєвий цикл діяльності організації та стадії виникнення змін“ на сторінці 3. Приємного читання.
