Системи управління запасами при незалежному попиті

Операційний менеджмент

При організації управління товарно-матеріальними запасами дуже важливо розуміти різницю між залежним та незалежним попитом. Ця різниця між залежним і незалежним попитом (Independent/ Dependent Demand) полягає в наступному. Коли ми говоримо про незалежний попит, йдеться про потреби в різних виробах, які не залежать один від одного. Наприклад, робоча станція може випускати безліч деталей, не пов'язаних між собою, але таких, що задовольняють вимогам деякої "зовнішньої потреби". Коли ж ми говоримо про залежний попит, то потреба в якомусь одному виробі виступає безпосереднім наслідком потреби в іншому виробі - зазвичай виробі вищого рівня, частиною якого він є [83].

З концептуальної точки зору, визначення залежної потреби являє собою відносно просту розрахункову задачу. Необхідну кількість виробів з залежним попитом можна визначити доволі просто, базуючись на кількості цих виробів в кожному виробі більш високого рівня. Якщо, наприклад, автомобільна компанія планує випускати 500 автомобілів на день, тоді абсолютно очевидно, що для цього їй знадобиться 2000 коліс та шин (плюс запасні). Необхідна кількість коліс та шин залежить від обсягу випускаємої продукції. В той же час потреба в автомобілях незалежна - вона визначається багатьма факторами, зовнішніми відносно даної автомобільної компанії (автомобіль не є частиною іншої продукції і потреба в автомобілях не пов'язана з потребою в інших продуктах).

Для визначення кількості незалежних виробів, які необхідно виготовити, фірми зазвичай використовують послуги своїх відділів збуту та дослідження ринку. Ці відділи використовують ряд методів, зокрема опитування споживачів, методи прогнозування, визначення економічних та соціологічних тенденцій. Поскільки незалежний попит є величиною невизначеною, в запас необхідно включати додаткові вироби. Розглянемо моделі для визначення кількості виробів, які необхідно замовити, а також кількості додаткових виробів, які необхідні для гарантування визначеного рівня обслуговування.

Система управління запасами реалізує організаційну структуру і поточну політику, що забезпечують підтримку запасу виробів і ефективне управління ним. За допомогою цієї системи здійснюється розробка графіків розміщення замовлень, розміщення замовлень і отримання матеріалів і контроль виконання замовлень. Ця система дозволяє відстежувати проходження замовлень і одержувати відповіді на наступні питання: чи одержав постачальник замовлення, чи відвантажив він замовлені матеріали, чи дотримуються терміни, чи передбачені процедури повторної видачі замовлень і повернення непотрібних або дефектних матеріалів?

Як зазначалось вище, існують дві основні моделі систем управління товарно-матеріальними запасами - модель з фіксованим обсягом (її називають також моделлю економічного розміру замовлення, або Р-моделлю) і модель з фіксованим періодом, яку називають також періодичною моделлю, моделлю періодичного контролю, або Р-моделлю [83].

Принцип дії систем з фіксованим обсягом замовлення базується на визначенні конкретного моменту часу, коли необхідно розміщувати замовлення, що відповідає певному рівню запасу (точці замовлення), - Я, а також розміру цього замовлення - ). Точка замовлення Я - це завжди точно визначена кількість матеріалу. Замовлення розміром ) розміщується в той момент, коли рівень запасів досягає точки Я. Рівень запасу визначається як залишок матеріалів перед минулою поставкою, плюс кількість отриманих матеріалів при минулій поставці, за мінусом витраченої кількості. Рішення, що приймається в моделях з фіксованим обсягом, можна сформулювати, наприклад, так: "коли рівень запасу знижується до 31, розмістити замовлення на 52 додаткових одиниць матеріалу".

Дію моделі з фіксованим обсягом можна спрощено описати виходячи з припущення, що всі характеристики руху запасів напевно відомі. Зокрема, точно відома річна потреба в певному виробі, витрати на розміщення замовлення та зберігання запасів.

Не дивлячись на те, що припущення про повну визначеність не завжди є реальним, воно дає якісну основу для опису моделей руху запасів.

Розглянемо визначення оптимального розміру замовлення, використовуючи наступні припущення:

• потреба в матеріалі постійна та рівномірно розподілена по всьому періоду;

• час виконання замовлення (час з моменту видачі замовлення до отримання замовлених матеріалів) незмінний;

• ціна одиниці матеріалу постійна;

• витрати на зберігання запасів розраховуються за середнім розміром запасу;

• витрати на розміщення замовлення постійні;

• для закупівель будь-якої кількості матеріалу є необхідні ресурси і виключається можливість невиконання замовлення.

Спочатку для розробки моделі управління запасами необхідно встановити функціональну взаємозалежність між змінними. В даному випадку нас цікавлять загальні витрати на створення запасів, тобто сумарні річні витрати дорівнюють сумі річних витрат на закупівлі, річних витрат на розміщення замовлень та річних витрат на зберігання:

де ТС - сумарні річні витрати; D - річна потреба в матеріалі; С - ціна одиниці матеріалу, що закуповується;

Q - кількість матеріалу, яку необхідно замовити. Оптимальна кількість називається економічним розміром замовлення (Economic Order Quantity - EOQ, або Qopt).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Операційний менеджмент» автора Капінос Г. І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Системи управління запасами при незалежному попиті“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ 1. Операційний менеджмент як різновид функціонального менеджменту

  • Поняття операційного менеджменту та еволюція його розвитку

  • Цілі та завдання операційного менеджменту

  • Функції, методи і принципи операційного менеджменту

  • Розділ 2. Операційна стратегія

  • Сутність операційної стратегії

  • Операційні пріоритети

  • Робочі рамки операційної стратегії у виробництві

  • Формування стратегії виробництва товару

  • Особливості сфери послуг, що впливають на операційну стратегію

  • Розділ 3. Операційна система організації

  • Операційна система як об'єкт управління

  • Особливості операційних (виробничих) систем

  • Типологія операційних систем

  • Розділ 4. Операційна діяльність: ресурси, процеси та результати

  • Операційний (виробничий) процес організації, як основа функціонування та розвитку операційної системи

  • Основні принципи організації виробничих процесів

  • Організація виробничого процесу в просторі та часі

  • Організаційно-технічний рівень виробництва

  • Розділ 5. Управління процесом проектування операційної системи

  • Основні етапи процесу проектування продукту

  • Управління якістю при проектуванні виробу

  • Вартісний аналіз та його етапи

  • Проектування процесу виробництва продукції чи надання послуг

  • Критерії та методи розташування виробничих об'єктів

  • Організація виробничого та обслуговуючого процесів на підприємствах

  • Сучасні проблеми розвитку потокового виробництва

  • Особливості створення та експлуатації гнучких виробничих систем

  • Організація обслуговуючих підрозділів підприємства

  • Розділ 6. Управління поточним функціонуванням операційної системи

  • Зміст оперативного управління виробництвом

  • Організація диспетчеризації виробництва

  • Види систем оперативного управління виробництвом

  • Управління матеріально-технічним забезпеченням

  • "Витягуюча" та "виштовхуюча" системи оперативного управління

  • Системи управління запасами та їх основні види

  • Системи управління запасами при незалежному попиті
  • Управління запасами при залежному попиті

  • Управління трудовими процесами та нормування праці

  • Основні види норм праці

  • Нормативні матеріали для нормування праці

  • Загальна характеристика методів дослідження трудових процесів і затрат робочого часу

  • Розділ 7. Управління проектами

  • Планування проектів. Поопераційний перелік робіт

  • Методи сітьового планування: переваги та недоліки

  • Розділ 8. Основи менеджменту якості

  • Поняття, значення та фактори забезпечення якості товарів

  • Основні підходи щодо управління якістю

  • Поняття системи якості

  • Організаційно-методичні основи сучасних систем управління якістю

  • Основні засади концепції загального менеджменту якості

  • Розділ 9. Управління результативністю операційної діяльності

  • Показники результативності функціонування операційних систем

  • Моделювання процесу управління продуктивністю операційної системи

  • Бібліографічний список