Оперативне управління виробництвом
Системи планування операційної діяльності
Планування - це перш за все процес напрацювання та прийняття рішень, які дозволяють ефективніше функціонувати та розвиватись підприємству в майбутньому.
Об'єктами планових рішень є: постановка цілей і розробка стратегії підприємства, розподіл та перерозподіл ресурсів в залежності від змін внутрішнього та зовнішнього середовища, визначення необхідних стандартів тощо. Прийняття таких рішень є процесом планування в широкому розумінні цього слова.
У вузькому розумінні цього слова планування - це складання спеціальних документів-планів, що визначають конкретні кроки підприємства по досягненню цілей, що стоять перед ним.
Основні завдання внутрішньофірмового планування:
• o формулювання цілей діяльності підприємства та конкретних завдань, за допомогою яких вони досягаються;
• o створення необхідної основи для перебудови структури підприємства та системи управління нею;
• o створення основи для координації діяльності робітників в процесі досягнення цих цілей;
• o забезпечення вибору найкращого варіанту рішень;
• o формування системи стандартів і показників, за допомогою яких відбувається оцінка результатів діяльності підприємства.
Основними видами планів, які розроблюються підприємством є: стратегічний план; довгостроковий план (складова частина стратегічного); поточні плани; оперативні плани; інвестиційні плани; бізнес-план.
Всі перераховані плани можна об'єднати в наступні основні типи планів:
♦ плани-цілі - набір якісних та кількісних характеристик бажаного стану об'єкту управління та його окремих елементів в майбутньому;
♦ плани для дій, що повторюються, які описують їх строки і порядок здійснення в стандартних ситуаціях;
♦ плани для дій, що не повторюються, складаються для вирішення специфічних, заново виникаючих проблем. Вони характеризують діяльність підприємства в його розвитку і змінах, а не в механічних повторах, їх форми - бюджети, програми, сітьові графіки.
Планування базується на наступних основних принципах: участь максимальної кількості співробітників в роботі над планом вже на самих ранніх етапах; неперервність планування; координація та інтеграція (по вертикалі - координація та по горизонталі інтеграція); економічність (максимум ефекту, але витрати на планування не повинні його перевищувати); створення умов для його виконання; науковий характер планування; пропорційність; органічна єдність планів; комплексність; оптимальність.
Тактичне планування виробництва охоплює часовий горизонт в один рік та більш короткі періоди. Воно відбувається в формі поточних планів, які містять тактику вирішення проблем, що стоять перед підприємством на даний плановий період. Тому тактичне планування ототожнюють з поточним плануванням виробництва, що є сукупністю теорії та практики, підготовки та ведення процесу діяльності фірми, забезпечуючи єдність дій всіх елементів виробництва для досягнення поставлених цілей.
Поточне планування є етапом реалізації стратегічного плану підприємства. За відправну точку поточних планів в ринковій економіці приймають прогноз продажів на поточний рік. На відміну від стратегічного плану дещо змінюються форми представлення поточних планів. Поточне планування являє собою сукупність планів за різними видам діяльності підприємства, тому стосується багатьох сфер.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Операційний менеджмент» автора Капінос Г. І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 6. Управління поточним функціонуванням операційної системи“ на сторінці 1. Приємного читання.
