Системи управління запасами при незалежному попиті

Операційний менеджмент

В процесі АВС-аналізу весь перелік товарів поділяється на три групи, що відрізняються своєю вартістю: товари групи А складають приблизно 15% "верхніх" позицій запасу, групи В - наступні 35% і С - останні 50%. З вартісної точки зору витікає, що весь перелік товарів, можна розділити на групи таким чином, що А включатиме 20%, В - 30%, а С - 50%. Ці величини визначають межі груп А, В і С.

Групування далеко не завжди буває чітким. Проте в будь-якому випадку мета полягає в тому, щоб спробувати відокремити істотні позиції від неістотних. Дійсний стан меж між групами залежить від конкретних запасів, які ми аналізуємо, і трудових ресурсів, які ми маємо в своєму розпорядженні (маючи в своєму розпорядженні значні ресурси, фірма може розширити групи А або В).

Мета класифікації товарів (позицій запасу) по групах полягає у встановленні відповідного ступеня контролю над кожним виробом. Можна, наприклад, на періодичній основі встановити чіткіший контроль над елементами групи А, замовляючи їх щотижня, позиції групи В можна замовляти раз на два тижня, а для С - раз на місяць або навіть на два місяці. Зверніть увагу, що ціна одиниці товару не пов'язана з цією класифікацією. Елемент групи А може мати високий грошовий обсяг за рахунок поєднання або низької ціни і значного попиту, або високої ціни і малого попиту. Аналогічно, вироби С можуть мати невеликий грошовий обсяг через незначну потребу в цих виробах або низьку вартість. На станції техобслуговування автомобілів роль елементу групи А міг би виконувати бензин, запаси якого слід поповнювати щодня або щотижня; покришки, акумуляторні батареї, автомобільні мастила і гальмівну рідину можна було б віднести до групи В і замовляти кожні два або чотири тижні; до виробів групи С можна було б віднести штоки клапанів, щітки склоочисників, герметичні кришки радіатора, шланги, ремені вентиляторів, присадки для змащувальних мастил і бензину, автомобільний парафін тощо. Вироби групи С можна замовляти раз на два або три місяці. Замовляти вироби цієї групи можна навіть після повного вичерпання їх запасу, оскільки втрати, пов'язані з їх відсутністю, не такі суттєві.

Іноді той або інший виріб може виявитися критичним для системи, якщо його відсутність приводить до відчутних втрат. У такому разі, незалежно від приналежності цього виробу до тієї або іншої групи, доводиться підтримувати достатній його запас і, в міру можливості, запобігати повному вичерпанню цього запасу. Одним із способів забезпечення жорсткішого контролю за підтримкою запасу таких виробів, є включення їх в категорію А або В - навіть у випадку, якщо їх грошовий обсяг не виправдовує такого включення.

Розглянемо точність обліку запасів і циклічний переоблік. Дані про стан запасів часто відрізняються від реальної, фізичної кількості відповідних виробів. Тому виникає питання про організацію точного обліку запасів. Багато підприємств усвідомлюють важливість точності обліку запасів і докладають чималі зусилля, направлені на її підвищення. При цьому необхідно вирішувати питання про допустиму помилку в обліку. Якщо, наприклад, система обліку запасів вказує на наявність 683-х виробів X, хоча фактично їх на складі знаходиться 652, чи можна говорити про допустимість такої помилки? А чи краще, якщо, наприклад, фактична кількість виробів - 750, тобто на 67 штук більше кількості, вказаної системою обліку запасів?

У кожній виробничій системі повинна забезпечуватися відповідність у певному діапазоні між даними системи обліку запасів і фактичним станом запасів. Існує безліч причин неузгодження цих показників. Наприклад, доступність складських приміщень дозволяє вільно вилучати звідти вироби як на законних підставах, так і незаконним шляхом. Навіть законне вилучення виробів не завжди фіксується належним чином, якщо, наприклад, воно виконується поспіхом. Іноді вироби просто поміщають не туди, куди слід, і ці помилки помічають лише місяці опісля. Вироби часто зберігаються в декількох місцях, але відповідні записи можуть бути загублені або неправильно вказане місце зберігання. Іноді замовлення на поповнення запасу реєструється як виконане, хоча насправді відповідні вироби так і не були одержані замовником. Буває і так, що група виробів реєструється як вилучена із запасу, проте замовлення споживача анулюється і вироби повертаються на склад, а запис про їх вилучення не виправляється. Для чіткої та ефективної роботи виробничої системи записи в системі обліку запасів повинні бути точними.

Як досягти точності та своєчасності записів? Найважливіше правило - обмеження доступу. Якщо доступ на склад мають тільки складські працівники, і одним з головних показників якості їх роботи (коли йдеться про оцінку їх праці і матеріальну винагороду) є точність ведення записів, у них з'являється достатньо сильна мотивація до неухильного виконання цих вимог. У кожному місці зберігання запасів - в складському приміщенні, що закривається на замок, або безпосередньо в цеху - повинен бути передбачений механізм ведення записів. Другий спосіб - роз'яснити важливість точного ведення записів кожному працівнику і сподіватися на те, що він зробить все від нього залежне, щоб ця вимога виконувалася .

Одним із способів забезпечення точності обліку запасів є частий підрахунок фактичного запасу і порівняння отриманого результату з даними системи обліку запасів. Широко використовуваний для цього метод називається циклічним переобліком.

Циклічний переоблік - це метод фізичного перерахунку запасів, при якому підрахунок запасів виконується часто і періодично, а не один-два рази на рік, як завжди. Головне для забезпечення ефективності циклічного переобліку, а отже, і точності ведення записів полягає в тому, щоб ухвалити правильне рішення, які саме елементи слід підраховувати, коли і хто це повинен робити [83]. Практично всі системи управління запасами в наші дні комп'ютеризовані і тому легко запрограмувати проведення циклічного переобліку, який до того ж додатково можна застосовувати в наступних випадках:

• коли запаси знижуються до низького або нульового рівня (легше підрахувати невелику кількість елементів);

• коли виникають розбіжності між даними документованого обліку і фізичним обліком, а також у разі появи невиконаних замовлень;

• після виконання певних дій по суттєвій зміні запасів;

• щоб сигналізувати про необхідність чергового переобліку, ґрунтуючись на значущості елементу (як в АВС-аналізі).

Найкращий час для переобліку запасу, коли на складі або у виробничому цеху спостерігається відносне затишшя, тобто у вихідні дні або протягом другої або третьої зміни, коли виробничий процес або взагалі припиняється, або, принаймні, знижується його інтенсивність. Якщо це неможливо, буде потрібно чіткіша система реєстрації і розділення елементів запасу, щоб запас можна було підраховувати по ходу виробничого процесу і видачі виробів зі складу.

Цикл переобліку залежить від персоналу, який можна задіювати для цієї мети. На деяких підприємствах постійні співробітники складу займаються підрахунком запасів під час пауз, які неминуче виникають у них впродовж звичайного робочого дня. Інші підприємства вважають за краще укладати контракти зі сторонніми фірмами, що спеціалізуються на обліку матеріальних запасів. Треті використовують для цієї мети штатних працівників, винятковим обов'язком яких є підрахунок запасів на складі підприємства, порівняння результатів підрахунку із записами, які ведуться в системі управління запасами, і з'ясування причин розбіжностей, якщо такі є. Не дивлячись на те, що цей останній метод представляється вельми дорогим, багато підприємств вважають, що це все ж таки менш невигідно, чим звичайна "авральна" річна інвентаризація запасів, яка, як правило, виконується під час щорічного двух- або тритижневої перерви в роботі підприємства на час відпусток.

Питання про допустиму розбіжність між фізичним запасом і тим, що документально фіксується, обговорюється вже давно. Тоді як деякі підприємства прагнуть добитися 100% точності, інші припускаються помилки близько 1, 2 або 3%. Рівень точності, що рекомендується Американським товариством контролю виробництва і товарно-матеріальних запасів (American Production and Inventory Control Society - APICS), складає ±0,2% для елементів запасу А, ±1% - для елементів запасу В і 5% - для елементів запасу С [83]. Незалежно від того, які показники точності обираються на підприємстві, важливо пам'ятати, що цю неточність завжди можна компенсувати резервним (буферним) запасом. Точність швидше важлива для забезпечення рівномірного ходу виробничого процесу, що дозволяє своєчасно виконувати замовлення споживачів і не допускати збоїв, що викликані відсутністю необхідних матеріалів або готових виробів.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Операційний менеджмент» автора Капінос Г. І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Системи управління запасами при незалежному попиті“ на сторінці 6. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ 1. Операційний менеджмент як різновид функціонального менеджменту

  • Поняття операційного менеджменту та еволюція його розвитку

  • Цілі та завдання операційного менеджменту

  • Функції, методи і принципи операційного менеджменту

  • Розділ 2. Операційна стратегія

  • Сутність операційної стратегії

  • Операційні пріоритети

  • Робочі рамки операційної стратегії у виробництві

  • Формування стратегії виробництва товару

  • Особливості сфери послуг, що впливають на операційну стратегію

  • Розділ 3. Операційна система організації

  • Операційна система як об'єкт управління

  • Особливості операційних (виробничих) систем

  • Типологія операційних систем

  • Розділ 4. Операційна діяльність: ресурси, процеси та результати

  • Операційний (виробничий) процес організації, як основа функціонування та розвитку операційної системи

  • Основні принципи організації виробничих процесів

  • Організація виробничого процесу в просторі та часі

  • Організаційно-технічний рівень виробництва

  • Розділ 5. Управління процесом проектування операційної системи

  • Основні етапи процесу проектування продукту

  • Управління якістю при проектуванні виробу

  • Вартісний аналіз та його етапи

  • Проектування процесу виробництва продукції чи надання послуг

  • Критерії та методи розташування виробничих об'єктів

  • Організація виробничого та обслуговуючого процесів на підприємствах

  • Сучасні проблеми розвитку потокового виробництва

  • Особливості створення та експлуатації гнучких виробничих систем

  • Організація обслуговуючих підрозділів підприємства

  • Розділ 6. Управління поточним функціонуванням операційної системи

  • Зміст оперативного управління виробництвом

  • Організація диспетчеризації виробництва

  • Види систем оперативного управління виробництвом

  • Управління матеріально-технічним забезпеченням

  • "Витягуюча" та "виштовхуюча" системи оперативного управління

  • Системи управління запасами та їх основні види

  • Системи управління запасами при незалежному попиті
  • Управління запасами при залежному попиті

  • Управління трудовими процесами та нормування праці

  • Основні види норм праці

  • Нормативні матеріали для нормування праці

  • Загальна характеристика методів дослідження трудових процесів і затрат робочого часу

  • Розділ 7. Управління проектами

  • Планування проектів. Поопераційний перелік робіт

  • Методи сітьового планування: переваги та недоліки

  • Розділ 8. Основи менеджменту якості

  • Поняття, значення та фактори забезпечення якості товарів

  • Основні підходи щодо управління якістю

  • Поняття системи якості

  • Організаційно-методичні основи сучасних систем управління якістю

  • Основні засади концепції загального менеджменту якості

  • Розділ 9. Управління результативністю операційної діяльності

  • Показники результативності функціонування операційних систем

  • Моделювання процесу управління продуктивністю операційної системи

  • Бібліографічний список