• 13) відсутній безпосередній контакт з підлеглими.
Загальне значення концепції лідерської поведінки - лідерами стають, а не народжуються; можна покращити лідерську поведінку через навчання і спеціальну підготовку.
Концепція ситуаційного лідерства
Ця концепція включає в себе такі теорії: континуум лідерської поведінки Танненбаума-Шмідта, модель ситуаційного лідерства Фідлера, модель ситуаційного лідерстваХерсея і Бланшарда, модель "шлях-ціль" Хауса-Мітчелла, модель Стінсона-Джонсона, ситуаційна модель прийняття рішення Врума-Иеттона-Яго.
Континуум лідерської поведінки Танненбаума-Шмідта (рис. 14.3).
Сутність її полягає в тому, що лідер обирає один з семи можливих зразків поведінки від абсолютно авторитарного до повністю демократичного, залежно від взаємодії трьох факторів:
• 1) Лідера - питань особистого характеру. Керівник повинен оцінювати свої власні погляди, схильності, рівень довіри до себе з боку підлеглих, ступінь своєї рішучості.
• 2) Послідовника - питань, що стосуються підлеглих. Керівник повинен оцінити схильність членів свого колективу до незалежності, відповідальності, оцінити інтереси підлеглих, рівень знань, прагнення бути залученим у процес прийняття рішень.
• 3) Ситуації - питань, що стосуються особливостей конкретної проблеми. Найважливішим фактором, який необхідно враховувати при виборі стилю поведінки, є причина виникнення проблеми. Необхідно звернути увагу на компетенцію групи з цього питання, часові обмеження, відведені на ухвалення рішення, тип та історію розвитку організації.
На думку авторів теорії між демократичним і авторитарним стилем існує ще п'ять:
• 1 - лідер дає свободу колективу приймати рішення, а сам тільки затверджує їх;
• 2 - лідер в певних межах делегує групам право приймати рішення;
• 3 - лідер висуває проблеми, просить дати пропозиції і сам приймає рішення.
• 4 - лідер пропонує рішення і вважає за можливе їх змінювати з урахуванням думок колективу;
• 5 - лідер висуває ідеї і пропонує їх обговорити, рішення приймає сам;
• 6 - лідер приймає рішення сам і запевняє послідовників у вірності своїх рішень;
• 7 - лідер сам приймає рішення і доводить їх до підлеглих. Модель ситуаційного лідерства Фідлера. Фред Фідлер відомий як
один з перших експертів по управлінню, який вважав, що ефективність стилю управління може бути оцінена, якщо обраний стиль відповідає даній ситуації. Він також вважав, що успіх або ефективність того або іншого стилю управління залежить від трьох факторів: відносин керівника з підлеглими, структури виробничих завдань і рівня влади керівника. Модель розглядає поведінку керівника в різних ситуаціях і дає можливість підібрати стиль до цих ситуацій, або змінювати ситуацію під керівника.
Модель Хауса і Мітчелла "шлях-ціль". Ця модель, що аналогічна моделі Фідлера і має багато спільного з теорією очікування стосовно мотивації, була розроблена Т. Мітчеллом і Р. Хаусом. їхній підхід одержав назву "шлях - ціль" на основі висновків про те, що процвітаючий керівник зобов'язаний виконувати три види завдань: повинен пояснити підлеглим, як найкраще досягти поставлених цілей; розробити і впровадити методи досягнення цілей; у процесі виконання виробничих функцій керівник повинен здійснювати координаційну і спрямовуючу діяльність.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Менеджмент у сфері послуг» автора Моргулець О.Б. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Теорії лідерства та їхня еволюція“ на сторінці 3. Приємного читання.
