Особливості, помилки та принципи мотивування на підприємствах сфери обслуговування

Менеджмент у сфері послуг

Розглянуті теорії мотивації відіграють важливу роль в управлінні трудовими ресурсами як у сфері матеріального виробництва, так і в сфері обслуговування. Разом з тим, мотивація персоналу в певних напрямках людської діяльності відрізняється деякими специфічними особливостями.

Так, наприклад, особливе значення має мотивація праці персоналу так званих "непрестижних" професій сфери обслуговування (прибиральників приміщень, покоївок і т.п.). Проблема полягає в непривабливості, не престижності професій, що становлять основу інфраструктури обслуговуючого процесу, низькими заробітками, поганими умовами праці і т.п. У сучасному суспільстві все більше число людей вже не задовольняється будь-якою роботою. Люди хочуть, щоб процес трудової діяльності давав можливість для саморозвитку, самоствердження й самореалізації, бажають відчувати важливість і потребу виконуваної роботи.

Можна перелічити наступні мотиви діяльності працівників сервісної сфери [9].

Безпека - це спокій і відчуття надійності, упевненість у майбутньому. Почуття безпеки може бути досягнуте, з одного боку, застосуванням сучасних захисних засобів, приладів, індивідуального спецодягу, а з іншого боку - забезпеченням страховим полісом, видами на гарну пенсію і т.п.

Новизна, що завжди приваблює. Хоча нове, як правило, недовговічне. У випадку високої ефективності нової послуги або технології, останні завжди дублюються іншими фірмами.

Економія - сукупність благ, одержуваних у результаті роботи на даному місці: близькість роботи до місця проживання, наявність соціальних пільг, розмір оплати, умови праці і т.д. Звичайно, пріоритети у кожного свої. Когось приваблює комфорт і зручність: близько до дому, стабільний графік, одноманітність і регламентованість обов'язків, гарне оснащення робочого місця. Для інших, на першому місці матеріальні цінності - премії і надбавки в оплаті праці. Такі працівники охоче погоджуються працювати в нічний час і святкові дні, виконувати понаднормові роботи. Деяким, навпаки, подобається розмаїтість обов'язків, стан постійного навчання чомусь новому.

Відчуття суспільної значимості, задоволеності своєю роботою - відчуття успіху, просування по службі, визнання з боку оточуючих, відповідальність і т.п.

При відсутності внутрішньої мотиваційної системи, можуть виникнути явища абсентеїзму й рестрикціонізму. Абсентеїзм - це "відсутність" на роботі. Виявити його в прихованій формі непросто, тому що зовні все може виглядати досить благопристойно. Однак можна перебувати на роботі, формально виконувати роботу, але при цьому працювати неефективно. Рестрикціонізм - це свідоме обмеження працівником результатів своєї праці. Суть цього явища в тому, що робітники фізично можуть, але психологічно не хочуть працювати, однак при цьому роблять вигляд, що трудяться щосили [9].

Мотивація трудової діяльності ґрунтується на стимулюванні бажання людини задовольнити свої потреби. Теорій щодо того, як влаштована мотивація і як необхідно мотивувати персонал в менеджменті багато, хоча так і не створено універсальної практичної схеми мотивування персоналу. Але, разом з тим вдалось визначити деякі помилки, яких слід остерігатись здійснюючи процес мотивування.

Розглянемо їх. Основне, чого бажає керівник - щоб співробітники виконували свою роботу з тими результатами і в межах тих параметрів, які керівництво вважає за необхідні. Оскільки очевидним фактом є обмін між співробітником і працедавцем (трудова діяльність - гроші), то і виникло твердження: "Людина працює заради грошей", яке при уважному розгляді виявляється не таким вже й вірним. Проте воно настільки міцно увійшло в наші голови і, перш за все в голови керівників, що до сих пір визначає політику мотивування персоналу у більшості організацій. Більшість керівників вважає, що для того щоб персонал гарно працював, необхідно створити систему мотивування, але під нею розуміють тільки систему грошових винагород і штрафів. Тому перша помилка мотивування: хибно вважати, що тільки створення системи грошових винагород і штрафів вирішує проблему мотивування. Необхідно мати ще цілий комплекс впливу.

В одному дослідження було з'ясовано, що при відповіді на запитання: "Чи стали б ви працювати, якби в цьому не було фінансової потреби?", тільки 15% чоловіків і 18% жінок відповіли, що не стали б працювати. Вочевидь, що для решти в роботі є щось більше ніж просто гроші.

Перш ніж розглядати проблему далі, спробуємо дати відповідь на запитання: "Що людина отримує від роботи? За, що вона згодна продавати свою працю? Що є для неї адекватною винагородою?" Можна запропонувати перелік можливих "вимог" і винагород: гроші; спілкування з цікавими людьми; можливість проводити ідеї в життя; можливість впливати на інших; можливість приємно проводити час; можливість пізнати щось нове; визнання; реалізація власних здібностей; комфортні умови праці; безпека; престижне положення в суспільстві; смачні обіди; можливості навчатись, підвищувати кваліфікацію.

Безумовно, найчастіше працівники позначають в цьому списку не один а декілька пунктів. Якщо ж є ті, які позначають тільки гроші, то цей факт, з точки зору психології є критичним. Або їх не влаштовує робоча ситуація і вони думають про її зміну, або все інше, крім грошей, вони отримують десь в іншому місці, наприклад через хобі.

Люди відрізняються по тому, які потреби у них найбільш виражені. Оскільки робота, це та діяльність, яка займає більшу частину часу людини, саме тут вона шукає задоволення своїх домінуючих потреб і всіх інших. Всі співробітники - це люди зі своїм набором потреб. Набір цей універсальний, а характер кожної потреби у різних людей різний. Тому тут виникає друга помилка: хибно вважати, що висока фіксована заробітна плата для кожного є сильним мотивом праці, тобто спонукає співробітника, який її отримує, працювати з повною віддачею.

Відома велика кількість успішних компаній, в яких люди, незважаючи на досить великі зарплати, працюють і нікуди не йдуть, а є такі фірми, де при високих зарплатах - серйозна плинність кадрів. Світова практика оплати праці включає в загальну зарплату дві частини: фіксовану - посадовий оклад, і змінну частину, яка залежить від зусиль співробітника. Саме ця, друга частина зарплати і примушує людину прикладати більше зусиль для її збільшення.

Наступна, третя помилка мотивування така: помилково вважати, що керівник повинен максимально задовольняти всі потреби співробітника ("всього більше і зразу"). Переїдання, як відомо викликає відразу до їжі. Завдання керівника - не задовольняти всі потреби працівника, а створювати такі можливості, щоб він зміг задовольнити їх, працюючи в цій організації. Повинна вибудовуватися саме система мотивування, і співробітник повинен бачити перспективу подальшого задоволення потреб (і в заробітній платі, і посадовому зростанню, і навчанню і т.ін).

За наявності у працівників почуття незадоволеності, керівнику необхідно з'ясувати всі фактори, що його викликають і усунути їх. Існує ще одна, четверта помилка мотивування: неувага керівника до того, задоволений чи ні його персонал, може призвести до негативних наслідків для організації. Позиція керівника: "Мені начхати на те, що їм подобається або не подобається, аби тільки працювали гарно і приносили прибутки" - є досить розповсюдженою. Безумовно, вона має право на існування, у неї є своє обґрунтування, проте така позиція містить в собі великі проблеми. По-перше, незадоволення призведе до зниження ефективності діяльності, до падіння дисципліни. По-друге, працівник, який кожен день відчуває незадоволення на своєму робочому місці, буде шукати можливість позбавитись від нього. І якщо він не зможе цього зробити в своїй організації - він безумовно піде в іншу.

Таким чином, щоб запобігти помилок у мотивуванні працівників, можна запропонувати три основні принципи мотивування:

• 1. Необхідно завжди пам'ятати: людина розпочинає роботу тільки для того, щоб задовольнити свої потреби - це аксіома. Людина починає діяти тільки за наявності у неї мотивів.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Менеджмент у сфері послуг» автора Моргулець О.Б. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Особливості, помилки та принципи мотивування на підприємствах сфери обслуговування“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Роль сфери послуг в економічній системі країни

  • Структура сфери послуг

  • Поняття і сутність послуги

  • Особливості послуги як специфічного виду товару

  • Підприємство сфери послуг як соціально-економічна система

  • Розділ 2. Класифікація і загальна характеристика послуг

  • Загальна характеристика основних видів послуг

  • Соціально-культурні послуги

  • Транспортні послуги

  • Інформаційно-консультативні, ліцензійні та фінансові послуги

  • Життєвий цикл послуг

  • Розділ 3. Ринок послуг України

  • Особливості ринку послуг

  • Інфраструктура ринку послуг

  • Сучасний стан та перспективи розвитку ринку послуг України

  • Розділ 4. Конкуренція на ринку послуг

  • Особливості формування конкурентних переваг у сфері послуг

  • Позиціонування послуг на ринку

  • Економіко-правове регулювання діяльності підприємств на ринку послуг7

  • ОСНОВИ ТЕОРІЇ МЕНЕДЖМЕНТУ У СФЕРІ ПОСЛУГ

  • Цілі і завдання менеджменту у сфері послуг

  • Рівні управління сервісного підприємства

  • Складові системи менеджменту підприємства сфери обслуговування

  • Становлення і розвиток менеджменту як науки

  • Еволюція управління як науки

  • Розділ 6. Планування діяльності сервісного підприємства

  • Види планування у сфері послуг

  • Місія та цілі сервісного підприємства

  • Аналіз оточуючого середовища сервісного підприємства

  • Принципи планування у сфері послуг

  • Розділ 7. Стратегічне планування у сфері послуг

  • Поняття стратегії та її класифікація

  • Основні види стратегій

  • Стратегії диверсифікованого росту

  • Основні чинники вибору стратегії організації

  • Розділ 8. Процес організації менеджменту у сфері послуг

  • Організаційна структура управління: типи і характерні особливості

  • Адаптивний (органічний) тип структур управління

  • Основи проектування сервісного підприємства

  • Зв'язки в організації і координація

  • Ієрархія в організації

  • Життєвий цикл підприємства сфери послуг

  • Розділ 9. Мотивація як функція менеджменту

  • Теорії мотивації

  • Особливості, помилки та принципи мотивування на підприємствах сфери обслуговування
  • Розділ 10. Управлінський контроль сервісного підприємства

  • Види і методи контролю у сфері послуг

  • Процес контролю: сутність і зміст основних етапів

  • Принципи ефективного контролю сервісної діяльності

  • Контроль якості послуг

  • ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ ТА РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ СФЕРИ ПОСЛУГ

  • Підходи до прийняття управлінських рішень

  • Фактори, що впливають на процес розробки і прийняття управлінських рішень

  • Процес підготовки, прийняття та реалізації управлінських рішень

  • Моделі і методи розробки управлінських рішень

  • Розділ 12. Організація комунікаційних процесів у сфері обслуговування

  • Процес комунікацій

  • Комунікаційні мережі та стилі

  • Комунікаційні бар'єри і шляхи їх подолання

  • Особливості комунікативної політики у сфері послуг

  • Розділ 13. Групова динаміка і основи формування колективу сервісного підприємства

  • Формальні і неформальні групи, їхня характеристика і роль в управлінні

  • Фактори, що впливають на ефективність групи

  • Управління конфліктними ситуаціями в групі

  • Основні види конфліктних ситуацій

  • Методи і стилі управління конфліктними ситуаціями

  • Розділ 14. Влада і лідерство в управлінні

  • Форми влади

  • Вплив. Переконання і участь, як перспективні форми впливу

  • Лідерство

  • Теорії лідерства та їхня еволюція

  • Стиль управління

  • Розділ 15. Культура сервісного підприємства

  • Види організаційних культур

  • Культура менеджменту сервісного підприємства

  • Відповідальність в менеджменті

  • Етика менеджменту в сфері обслуговування

  • Соціально-психологічний клімат сервісного підприємства

  • Ефективність менеджменту сервісного підприємства