Інфраструктура ринку послуг

Менеджмент у сфері послуг

Обов'язковим компонентом будь-якої цілісної економічної системи є інфраструктура. Вона не тільки організовує ділові відносини, сприяє реалізації її учасниками інтересів, а й зумовлює спеціалізацію суб'єктів економіки на основі диференціації зайнятих ними ринкових

ніш, спрощує юридичний та екологічний контроль, державне і громадське регулювання ділової практики.

Інфраструктурна діяльність забезпечує єдність і нерозривність відокремлених у просторі і часі процесів виробництва матеріальних компонентів суспільного продукту.

Інфраструктура - сукупність галузей, підгалузей і служб, які створюють загальні умови для ефективного функціонування всього відтворювального процесу і відтворення робочої сили.

Найважливішим її завданням є поступове звільнення основних видів діяльності від виконання

функцій обслуговування виробництва, зосередження їх уваги і зусиль на основній діяльності.

Виникнення і розвиток інфраструктури пов'язані з суспільним поділом та кооперацією праці, розвитком суспільного характеру виробництва. Сформувалася вона в результаті тривалої еволюції ділових відносна і є сукупністю організаційно-правових форм, що опосередковують ці відносини і пов'язують їх в єдине ціле.

Розрізняють основні та обслуговуючі підприємства, що надають послуги основним галузям народного господарства. На галузевому рівні функціональне призначення багатьох видів діяльності матеріального виробництва полягає у створенні умов для основної галузі, тобто є інфраструктурною діяльністю. Наприклад, під час надання послуг з індивідуального пошиття одягу деякі підприємства сфери побуту є інфраструктурними, зокрема підприємства паливної промисловості, енергетики, пасажирський транспорт тощо.

На галузевому рівні, для уникнення надто широкого тлумачення інфраструктури до її складу відносять тільки ті галузі, підгалузі, служби, які безпосередньо створюють загальні умови для основного виробництва і надання послуг. З огляду на це легку, паливну промисловість, енергетику та деякі інші види діяльності не можна вважати інфраструктурними. При віднесенні конкретного підрозділу до інфраструктури також враховують його організаційний статус. Інфраструктурні підрозділи повинні бути організаційно відокремленими. Якщо вони перебувають у складі окремого підприємства і мають технологічне призначення, то інфраструктурними вважати їх не можна.

Формування інфраструктурних комплексів у межах суспільного поділу праці відбувається за рахунок "традиційних" видів виробничої діяльності (будівництво, транспорт тощо), а також у процесі розвитку продуктивних сил суспільства, поглиблення диференціації суспільної праці, внаслідок чого виникають принципово нові інфраструктурні елементи (наприклад, наукове та інформаційне виробництво).

Таким чином, інфраструктура сфери послуг є невід'ємним компонентом ділових відносин суб'єктів бізнесу. Вона є сукупністю організаційно-правових форм, що опосередковують ділові відносини і пов'язують їх в єдине ціле.

Інфраструктура сфери послуг має особливості, головними з яких є специфічне функціональне призначення; допоміжний характер; поєднання споживання корисного ефекту з процесом виробництва в основних галузях; багатоцільовий характер; висока фондо- і капіталомісткість. Класифікацію її здійснюють залежно від об'єктів обслуговування, рівня функціонування, співвідношення розвитку основного виробництва та інфраструктури (табл. 3.1).

Таблиця 3.1

КЛАСИФІКАЦІЯ ІНФРАСТРУКТУРИ РИНКУ ПОСЛУГ [1]

ОзнакаВид
За об'єктами обслуговуваннявиробнича; соціальна; інституціональна
За рівнем функціонуванняміжнародна; народногосподарська; галузева; регіональна; локальна
За співвідношенням розвитку основного виробництва та інфраструктуривипереджуюча; одночасна; запізніла

Відособленими видами інфраструктури ринку послуг є виробнича інфраструктура ринку послуг (галузі народного господарства, що забезпечують виробничо-технічне обслуговування відтворювального процесу); соціальна інфраструктура ринку послуг (галузі народного господарства, що створюють загальні умови відтворення трудового потенціалу країни, регіону); інституціональна інфраструктура ринку послуг (галузі народного господарства, що забезпечують політико-правове і соціально-економічне функціонування суб'єктів сфери послуг).

Головними елементами інфраструктури ринку послуг є кредитна та емісійна системи; комерційні банки; податкова система; митна система; система регулювання зайнятості населення; система вищої і середньої економічної освіти; інформаційні технології та засоби ділової комунікації; система страхування; торгові палати; організаційно оформлене посередництво на товарних, сировинних, фондових і валютних біржах; аукціони, ярмарки та інші форми організованого небіржового посередництва; комерційно-виставкові комплекси; консалтингові компанії; аудиторські компанії; професійні спілки найманих працівників.

Функціями інфраструктури ринку послуг є:

• формування суб'єктів ринку;

• спрощення процесу реалізації учасниками ділових відносин їхніх підприємницьких проектів;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Менеджмент у сфері послуг» автора Моргулець О.Б. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Інфраструктура ринку послуг“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Роль сфери послуг в економічній системі країни

  • Структура сфери послуг

  • Поняття і сутність послуги

  • Особливості послуги як специфічного виду товару

  • Підприємство сфери послуг як соціально-економічна система

  • Розділ 2. Класифікація і загальна характеристика послуг

  • Загальна характеристика основних видів послуг

  • Соціально-культурні послуги

  • Транспортні послуги

  • Інформаційно-консультативні, ліцензійні та фінансові послуги

  • Життєвий цикл послуг

  • Розділ 3. Ринок послуг України

  • Особливості ринку послуг

  • Інфраструктура ринку послуг
  • Сучасний стан та перспективи розвитку ринку послуг України

  • Розділ 4. Конкуренція на ринку послуг

  • Особливості формування конкурентних переваг у сфері послуг

  • Позиціонування послуг на ринку

  • Економіко-правове регулювання діяльності підприємств на ринку послуг7

  • ОСНОВИ ТЕОРІЇ МЕНЕДЖМЕНТУ У СФЕРІ ПОСЛУГ

  • Цілі і завдання менеджменту у сфері послуг

  • Рівні управління сервісного підприємства

  • Складові системи менеджменту підприємства сфери обслуговування

  • Становлення і розвиток менеджменту як науки

  • Еволюція управління як науки

  • Розділ 6. Планування діяльності сервісного підприємства

  • Види планування у сфері послуг

  • Місія та цілі сервісного підприємства

  • Аналіз оточуючого середовища сервісного підприємства

  • Принципи планування у сфері послуг

  • Розділ 7. Стратегічне планування у сфері послуг

  • Поняття стратегії та її класифікація

  • Основні види стратегій

  • Стратегії диверсифікованого росту

  • Основні чинники вибору стратегії організації

  • Розділ 8. Процес організації менеджменту у сфері послуг

  • Організаційна структура управління: типи і характерні особливості

  • Адаптивний (органічний) тип структур управління

  • Основи проектування сервісного підприємства

  • Зв'язки в організації і координація

  • Ієрархія в організації

  • Життєвий цикл підприємства сфери послуг

  • Розділ 9. Мотивація як функція менеджменту

  • Теорії мотивації

  • Особливості, помилки та принципи мотивування на підприємствах сфери обслуговування

  • Розділ 10. Управлінський контроль сервісного підприємства

  • Види і методи контролю у сфері послуг

  • Процес контролю: сутність і зміст основних етапів

  • Принципи ефективного контролю сервісної діяльності

  • Контроль якості послуг

  • ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ ТА РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ СФЕРИ ПОСЛУГ

  • Підходи до прийняття управлінських рішень

  • Фактори, що впливають на процес розробки і прийняття управлінських рішень

  • Процес підготовки, прийняття та реалізації управлінських рішень

  • Моделі і методи розробки управлінських рішень

  • Розділ 12. Організація комунікаційних процесів у сфері обслуговування

  • Процес комунікацій

  • Комунікаційні мережі та стилі

  • Комунікаційні бар'єри і шляхи їх подолання

  • Особливості комунікативної політики у сфері послуг

  • Розділ 13. Групова динаміка і основи формування колективу сервісного підприємства

  • Формальні і неформальні групи, їхня характеристика і роль в управлінні

  • Фактори, що впливають на ефективність групи

  • Управління конфліктними ситуаціями в групі

  • Основні види конфліктних ситуацій

  • Методи і стилі управління конфліктними ситуаціями

  • Розділ 14. Влада і лідерство в управлінні

  • Форми влади

  • Вплив. Переконання і участь, як перспективні форми впливу

  • Лідерство

  • Теорії лідерства та їхня еволюція

  • Стиль управління

  • Розділ 15. Культура сервісного підприємства

  • Види організаційних культур

  • Культура менеджменту сервісного підприємства

  • Відповідальність в менеджменті

  • Етика менеджменту в сфері обслуговування

  • Соціально-психологічний клімат сервісного підприємства

  • Ефективність менеджменту сервісного підприємства