ТИПОВІ СИТУАЦІЇ ВИКОРИСТАННЯ МІЖОСОБИСТІСНИХ СТИЛІВ В УПРАВЛІННІ КОНФЛІКТАМИ [14]
| 1 | 2 | 3 |
| Примушування | Людина, яка використовує цей стиль - активна і переважно йде до вирішення конфлікту своїм шляхом, вона не зацікавлена у співробітництві 3 іншими людьми, але здатна до вольових рішень. | 1. Результат є дуже важливим саме для вас.; 2. Ви достатньо авторитетні.; 3. Рішення необхідно прийняти швидко і у вас є достатньо влади для цього.; 4. Ви відчуваєте, що немає іншого вибору і вам немає чого втрачати.; 5. Ви знаходитесь в критичній ситуації, що вимагає негайної реакції.; 6. Ви повинні прийняти нестандартне рішення і у вас достатньо для цього повноважень. |
| Ухилення | Людина не відстоює свої права, ні з ким не співпрацює, уникає іншої сторони і самого вирішення конфлікту. | 1. Дуже велика напруга і ви відчуваєте необхідність послаблення ситуації.; 2. Результат не дуже важливий для вас і ви вважаєте, що не варто витрачати час на прийняття рішення.; 3. У вас важкий день і вирішення цієї проблеми може призвести до додаткових проблем.; 4. Ви бажаєте виграти додатковий час для збору інформації і потім повернутись до цього рішення.; 5. Ви знаєте, що не можете і навіть не бажаєте вирішувати цей конфлікт на свою користь.; 6. У вас бракує влади для вирішення цієї проблеми.; 7. Ви відчуваєте, що у інших є більше шансів вирішення цієї проблеми.; 8. Вирішення проблеми негайно небезпечно. |
| Згладжування | Людина діє спільно з іншою стороною і не намагається відстоювати свої власні інтереси. | 1. Вас не хвилює те, що трапилось.; 2. Ви хочете зберегти гарні взаємостосунки з іншими людьми.; 3. Ви відчуваєте, що важливішим буде збереження гарних взаємостосунків, ніж відстоювання своїх інтересів.; 4. Ви розумієте, що правда не на вашій стороні.; 5. У вас мало шансів на перемогу.; 6. Ви вважаєте, що ця ситуація може бути повчальною для іншої людини. |
Закінчення табл. 13.4
| 1 | 2 | 3 |
| Вирішення проблем | Людина бере активну участь у вирішенні конфлікту, відстоює свої інтереси і співпрацює 3 іншими. | 1. Вирішення проблеми є дуже важливим для всіх сторін, і жодна не бажає ухилятись.; 2. У вас тісні і довготривалі взаємостосунки з іншою стороною.; 3. У вас є час попрацювати над проблемою.; 4. Ви і ваш опонент хочете винести на обговорення деякі ідеї.; 5. Ви і ваші опоненти здатні викласти свої точки зору і вислухати один одного. |
| Компроміс | Людина може частково поступитися своїми інтересами, щоб частково їх задовольнити, інша сторона робить те саме. | 1. Обидві сторони мають достатньо влади і взаємо-виключні інтереси.; 2. Ви хочете вирішити проблеми швидко через брак часу.; 3. Вас влаштовує тимчасове рішення.; 4. Ви можете скористатись короткотерміновими вигодами рішення.; 5. Інші підходи неефективні.; 6. Компроміс дозволить вам зберегти гарні взаємостосунки. |
Отже, вирішення конфлікту значною мірою залежить від керівника, від методів, яким він надає перевагу. Але, передусім, керівник мусить виявити причини, що зумовили конфліктну ситуацію, мотиви кожної зі сторін, і виробити для себе таку стратегію поведінки, яка б не допустила екстремальних проявів конфлікту і не спричинила тривалого протистояння в групі.
Такі стилі, як ухилення від конфлікту, компроміс, можуть успішно обмежувати його розвиток. Але вони зазвичай не приводять до оптимального вирішення питання, тому що не всі думки і точки зору розглядаються однаково ретельно і проблема найчастіше залишається невирішеною або знімається лише частково.
У складних конфліктних ситуаціях розмаїтість підходів до проблеми і точна інформація є істотними факторами для ухвалення правильного рішення, що сприяє підвищенню ефективності організації. Поява конфліктуючих думок у такій ситуації може стати корисною при правильному управлінні конфліктом. У цьому випадку, результатом конфлікту повинно стати вирішення проблеми і усунення передумов для виникнення конфліктних ситуацій у майбутньому.
Менеджерам для подолання опору протилежної сторони можна застосовувати наступні відомі методи [4]:
• o примушення (ініціюється страх, погроза позбавити роботи, заробітку, просування по службі);
• o маневрування (вибіркове використання інформації для своєї користі);
• o емоційна і психологічна підтримка;
• o кооптація (надання особі, яка опирається провідної ролі у впровадженні нововведень);
• o "підкуп" працівників (за допомогою матеріальних або будь-яких інших стимулів);
• o проведення переговорів (обґрунтування пошуку компромісу);
• o залучення працівників до особистої участі в змінах, забезпечення їхньої мотивації;
• o навчання, перекваліфікація, перепідготовка співробітників (якщо це робиться за рахунок організації, то часто зацікавлює працівників і спонукає їх бути лояльнішими до керівництва; ефект посилюється, якщо керівництвом гарантується наступне працевлаштування);
• o звільнення працівника (надзвичайний захід).
Для керівника важливо не тільки вміння запобігти назріванню конфлікту або звести його до мінімуму, але й заохочувати корисні для організації конфлікти, вчасно знаходити найефективніші підходи до їхнього розв'язання, правильно аналізуючи ситуацію, що склалася і з огляду на всі точки зору на проблему. Це сприятиме підвищенню ефективності роботи організації і її гармонічному розвитку.
Розділ 14. Влада і лідерство в управлінні
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Менеджмент у сфері послуг» автора Моргулець О.Б. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Методи і стилі управління конфліктними ситуаціями“ на сторінці 2. Приємного читання.
