Розділ 12. Організація комунікаційних процесів у сфері обслуговування

Менеджмент у сфері послуг

Комунікації забезпечують зв'язок від керівників до підлеглих, а також між групами, і в протилежному напрямі за принципом вертикальних зв'язків. Важливими є також зв'язки між членами всередині однієї групи й групами, однаковими за службовим статусом, які утворюють горизонтальні зв'язки.

Таким чином, основними завданнями комунікацій в процесі управління є:

• пов'язання всіх елементів процесу управління;

• сприяння у прийнятті управлінських рішень;

• забезпечення інформацією всього процесу управління;

• забезпечення міжособистісних взаємостосунків в колективі. Комунікація - це те, у чому кожен бере участь щоденно, проте не

всі здійснюють її ефективно. Для забезпечення комунікативних зв'язків завжди потрібно враховувати стан співрозмовника (втомленість, стресові навантаження і т.д.) і вести розмову так, щоб підтримати, а ще краще підвищити або врівноважити душевний стан співрозмовника [3].

Ефективні комунікації поєднують усі складові підприємства, забезпечуючи тим самим координацію завдань та дій між ними. Комунікації на підприємстві існують у різних видах відповідно до місця виникнення, напрямку здійснення, засобів передачі тощо.

Як правило, в літературі найбільш розповсюдженою є наступна класифікація комунікацій, що представлена на рисунку 12.1.

Повідомлення, отримані і відправлені всередині організації, утворять її внутрішні комунікації, які можуть бути формальними або неформальними. Повідомлення, пов'язані з формальними комунікаціями, посилають по каналах, встановленим керівництвом. Однак безліч комунікацій у будь-якій організації оминають офіційні канали. Ці неформальні комунікації складаються з обміну новинами між людьми, які, будучи формально не пов'язаними, спілкуються по телефону, на зборах або випадкових зустрічах, обідніх перервах тощо.

Внутрішні комунікації в організації здійснюються або по горизонталі або по вертикалі. Горизонтальні комунікації - це комунікації між рівними за статусом людьми ( люди, які знаходяться на одному рівні в ієрархії організації). Вертикальні комунікації - це комунікації між начальником і підлеглим, субординаційна комунікація. Комунікації направлені від керівника до підлеглого називаються прямими (направлені вниз), а від підлеглого до керівника - зворотними (направлені нагору).

Види комунікацій сервісного підприємства

Рис. 12.1. Види комунікацій сервісного підприємства

Більша частина комунікацій організації здійснюється з окремими людьми або групами за її межами. Зовнішні комунікації можуть стосуватися будь-якої зі сфер суспільства, з яким взаємодіє організація. Більшість організацій, в тому числі і у сфері послуг, має найбільшу кількість громадських контактів через рекламу, що є високо структурованою формою зовнішніх комунікацій. Наприклад, це телевізійні рекламні ролики, друковані рекламні оголошення і брошури, що посилаються організацією по заздалегідь складеному адресному списку. Більшість зовнішніх комунікацій носить менш формальний характер; скажімо, керівництво може неформально сповіщати місцеву громаду, яким чином організація вносить вклад в місцеву економіку. Річні звіти, огляди новин і публічні виступи керівників - це ще один приклад зовнішніх комунікацій.

Зовнішні комунікації не завжди є запланованими й цілеспрямованими. Протягом дня працівники організації можуть грати самі різні ролі, і часом ці ролі важко розділити. Із цієї причини будь-який службовець є неофіційним "рупором" для своїх роботодавців. Навіть якщо ви майже не говорите зі сторонніми людьми про свою роботу або про свого роботодавця, ви однаково представляєте свою організацію [6].

Окрім загальнорозповсюджених видів можна зустріти й інші. Так, автор багатьох праць з менеджменту Ф.І. Хміль виокремлює за формою реалізації такі види комунікацій як дигітальні та аналогові [11].

Дигітальні (грец. di - двічі,) комунікації. Особливістю їх є закодованість усіх відомостей за допомогою символів (шрифту, цифр). Використовуючи символи, можна порівняно точно закодувати послання. Йдеться, насамперед, про точність математичних і хімічних формул, навіть у найдрібніших деталях. Дигітальна комунікація "стерильна", тобто вільна від емоцій.

Цей вид комунікації має недолік, що призводить до помилок і непорозумінь, оскільки нерідко трапляються неправильне кодування інформації при відправленні і неправильна інтерпретація її одержувачем. Часто вони виникають через неправильний переклад з однієї мови на іншу.

Аналогові (грец. anаlogos - подібний) комунікації. Охоплюють усю безсловесну комунікацію, наприклад жести, погрози чи дотики, предмети, зображення, якісне передавання інформації. Географічна карта, кісточки рахівниці, циферблат годинника - приклади аналогової комунікації. Ця форма повідомлення не така точна, як дигітальна, однак вона зрозуміліша і не спричиняє стількох помилок.

Аналогову комунікацію застосовують у стосунках між людьми, оскільки вона передає навіть настрій. Наприклад, можна провести на папері горизонтальну лінію як нульову вісь, що означатиме нейтральний настрій. Чим радіснішою й щасливішою почуває себе людина, тим вище буде позначка над цією віссю, а чим гірший настрій - тим нижче позначка під нульовою віссю. Очевидно, що аналогові канали більш придатні для реалізації стосунків.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Менеджмент у сфері послуг» автора Моргулець О.Б. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 12. Організація комунікаційних процесів у сфері обслуговування“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Роль сфери послуг в економічній системі країни

  • Структура сфери послуг

  • Поняття і сутність послуги

  • Особливості послуги як специфічного виду товару

  • Підприємство сфери послуг як соціально-економічна система

  • Розділ 2. Класифікація і загальна характеристика послуг

  • Загальна характеристика основних видів послуг

  • Соціально-культурні послуги

  • Транспортні послуги

  • Інформаційно-консультативні, ліцензійні та фінансові послуги

  • Життєвий цикл послуг

  • Розділ 3. Ринок послуг України

  • Особливості ринку послуг

  • Інфраструктура ринку послуг

  • Сучасний стан та перспективи розвитку ринку послуг України

  • Розділ 4. Конкуренція на ринку послуг

  • Особливості формування конкурентних переваг у сфері послуг

  • Позиціонування послуг на ринку

  • Економіко-правове регулювання діяльності підприємств на ринку послуг7

  • ОСНОВИ ТЕОРІЇ МЕНЕДЖМЕНТУ У СФЕРІ ПОСЛУГ

  • Цілі і завдання менеджменту у сфері послуг

  • Рівні управління сервісного підприємства

  • Складові системи менеджменту підприємства сфери обслуговування

  • Становлення і розвиток менеджменту як науки

  • Еволюція управління як науки

  • Розділ 6. Планування діяльності сервісного підприємства

  • Види планування у сфері послуг

  • Місія та цілі сервісного підприємства

  • Аналіз оточуючого середовища сервісного підприємства

  • Принципи планування у сфері послуг

  • Розділ 7. Стратегічне планування у сфері послуг

  • Поняття стратегії та її класифікація

  • Основні види стратегій

  • Стратегії диверсифікованого росту

  • Основні чинники вибору стратегії організації

  • Розділ 8. Процес організації менеджменту у сфері послуг

  • Організаційна структура управління: типи і характерні особливості

  • Адаптивний (органічний) тип структур управління

  • Основи проектування сервісного підприємства

  • Зв'язки в організації і координація

  • Ієрархія в організації

  • Життєвий цикл підприємства сфери послуг

  • Розділ 9. Мотивація як функція менеджменту

  • Теорії мотивації

  • Особливості, помилки та принципи мотивування на підприємствах сфери обслуговування

  • Розділ 10. Управлінський контроль сервісного підприємства

  • Види і методи контролю у сфері послуг

  • Процес контролю: сутність і зміст основних етапів

  • Принципи ефективного контролю сервісної діяльності

  • Контроль якості послуг

  • ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ ТА РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ СФЕРИ ПОСЛУГ

  • Підходи до прийняття управлінських рішень

  • Фактори, що впливають на процес розробки і прийняття управлінських рішень

  • Процес підготовки, прийняття та реалізації управлінських рішень

  • Моделі і методи розробки управлінських рішень

  • Розділ 12. Організація комунікаційних процесів у сфері обслуговування
  • Процес комунікацій

  • Комунікаційні мережі та стилі

  • Комунікаційні бар'єри і шляхи їх подолання

  • Особливості комунікативної політики у сфері послуг

  • Розділ 13. Групова динаміка і основи формування колективу сервісного підприємства

  • Формальні і неформальні групи, їхня характеристика і роль в управлінні

  • Фактори, що впливають на ефективність групи

  • Управління конфліктними ситуаціями в групі

  • Основні види конфліктних ситуацій

  • Методи і стилі управління конфліктними ситуаціями

  • Розділ 14. Влада і лідерство в управлінні

  • Форми влади

  • Вплив. Переконання і участь, як перспективні форми впливу

  • Лідерство

  • Теорії лідерства та їхня еволюція

  • Стиль управління

  • Розділ 15. Культура сервісного підприємства

  • Види організаційних культур

  • Культура менеджменту сервісного підприємства

  • Відповідальність в менеджменті

  • Етика менеджменту в сфері обслуговування

  • Соціально-психологічний клімат сервісного підприємства

  • Ефективність менеджменту сервісного підприємства