• 3. Метод теорії ігор - є математичною теорією конфліктних ситуацій, що виникають при зіткненні інтересів двох чи більше сторін, що добиваються різних цілей (наприклад конкурентна боротьба тощо). Суть ігрового методу полягає в передбаченні можливих дій сторін, що беруть участь у ситуації, за якої існує будь-яке незбігання інтересів сторін.
• 4. Аналітично-систематизаційний метод - передбачає аналіз ситуації, аналіз проблеми, аналіз рішення.
Аналіз ситуації - передбачає з'ясування обставин ситуації, що спонукає до дій або прийняття рішення.
Аналіз проблем - передбачає виявлення і аналіз відхилень дійсного стану від бажаного, хоча таке відхилення може бути як позитивним, так і негативним.
Аналіз рішення базується на системному аналізі, котрий здійснюється в такій послідовності:
• з'ясування приводу для рішення - мету;
• розроблення цільової установки - чітке визначення предмету рішення;
• класифікація та оцінка цільових установ - визначення цілей, які необхідно досягти;
• розроблення та зважування варіантів рішень;
• виявлення негативних наслідків та ризиків;
• прийняття остаточного рішення.
• 5. Методи прогнозування - використовуються кількісні, якісні і неформальні. Кількісні методи - використовуються в тому випадку, коли в минулому діяльність підприємства мала певні тенденції, які можна перенести на майбутнє. Наприклад: аналіз часових рядків, при-чино-наслідкове моделювання (казуальне). Якісні методи - думка журі, сукупна думка працівників, модель очікування споживачів, метод експертних оцінок. Неформальні методи - вербальна інформація (усна), письмова інформація, промислове шпигунство.
Як правило, ефективне управління пов'язане з колегіальністю і спільним груповим рішенням питання всіма, хто має до нього будь-яке відношення.
Найтиповіші способи прийняття рішень в групах представлені в таблиці 11.1.
Таблиця 11.1
ТИПОВІ СПОСОБИ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ В ГРУПАХ [15]
| Спосіб прийняття рішення | Характеристика | |
| 1. | Авторитарне | Рішення приймає авторитетна особа. Цей метод може призвести до досить розумних рішень, якщо до того як його прийняти заслуховується і враховується думка всіх членів групи. Разом з тим, члени групи таке рішення не сприймають як своє. |
| 2. | Непомітне рішення | При розробці такого рішення хтось вносить пропозицію, виникає дискусія, чіткої позиції ніхто свідомо не висуває і рішення виникає нібито само по собі, без його усвідомлення |
| 3. | Рішення меншості | При розробці такого рішення меншість вносить свої пропозиції, інші вважають, що рішення прийняли під тиском. Разом з тим, мовчання не є ознакою згоди, тому можуть виникати конфлікти. |
| 4. | Компромісне рішення | В цьому випадку приймається рішення, яке ніхто конкретно не пропонував, так зване середнє рішення. |
| 5. | Рішення більшості | Це рішення вважається демократичним і успішним. Виникає воно, як правило в результаті досить серйозного обговорення і голосування, з урахуванням думки багатьох осіб. |
| 6. | Рішення взаєморозуміння | Таке рішення виникає в результаті дискусії, без голосування і, як правило, має досить чітке пояснення чому прийнято саме це рішення. |
| 7. | Одноголосне рішення | Таке рішення є досить рідким випадком, тому що складно досягти повної одностайності. |
Крім методів розробки управлінських рішень, існують правила, яких необхідно при цьому дотримуватися [14]:
• 1. Уникати непотрібних рішень. Рішення, що не впливають на діяльність організації та управління людьми, є зайвими.
• 2. Не можна допускати збігання рішень, тобто не потрібно приймати кілька рішень для розв'язання однієї проблеми.
• 3. Рішення не можна переносити. Передоручення виконання рішення однією особою іншій недопустиме.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Менеджмент у сфері послуг» автора Моргулець О.Б. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Моделі і методи розробки управлінських рішень“ на сторінці 2. Приємного читання.
