Існування чіткої стратегії та процес її формування приносить користь, як з фінансової сторони, так і з чисто психологічної. Таким чином, кожен керівник, що приймає головні елементи стратегічного плану, з найменшими витратами може досягти ефективності в праці.
Стратегічний план не є одноденним заходом, тому його не можна використовувати раз і назавжди. Менеджерам часто приходиться змінювати, доповнювати і покращувати стратегію і концепції. Це буває у таких випадках:
• o Коли назріває необхідність змінити напрям зусиль підприємства.
• o Коли необхідно стимулювати зростання прибутку.
• o Коли потрібно удосконалити систему обробки інформації та прийняття рішень.
• o У випадку, якщо менеджер помічає, що ресурси використовуються на розвиток неперспективних напрямків діяльності.
• o Якщо з'являється потреба в удосконаленні внутрішньої координації між ступенями ієрархії.
• o Коли галузь, в якій функціонує підприємство, швидко змінюється.
• o Якщо діяльність підприємства стала виходити з-під контролю керівника.
• o Коли менеджер стоїть на перехресті і не знає яким шляхом далі розвивати підприємство.
• o Коли керівник починає відводити більше часу своєму особистому комфорту, ніж процвітанню підприємства.
Стратегічне планування - процес складний і довготривалий, він вимагає залучення значних коштів і фахівців різного рівня і кваліфікації. Організовуючи стратегічне планування варто створити декілька робочих груп: групу вищого керівництва, робочу групу спеціалістів і групу зовнішніх консультантів, які б в процесі розробки стратегії підприємства узгоджували свої дії.
Весь процес планування діяльності сервісного підприємства можна розділити на дві основні стадії: розробка стратегії діяльності фірми (стратегічне планування) і визначення тактики реалізації виробленої стратегії (оперативне/поточне планування).
Порівняння стратегічного й оперативного планування за рядом певних ознаках представлено в таблиці 7.1.
Таблиця 7.1
ПОРІВНЯННЯ СТРАТЕГІЧНОГО Й ОПЕРАТИВНОГО ПЛАНУВАННЯ
| Ознаки | Стратегічне планування | Оперативне планування |
| Рівень ієрархії | В основному на рівні вищого управління | Включає всі рівні з основним навантаженням на середню ланку управління |
| Невизначеність | Істотно вища | Менша |
| Вид проблем | Більшість проблем не структуровані | Відносно добре структуровані |
Закінчення табл. 7.1
| Ознаки | Стратегічне планування | Оперативне планування |
| Часовий проміжок | Акцент на довгострокові, а також на середньо- і короткострокові аспекти | Акцент на коротко- і середньострокові аспекти |
| Потреба в інформації | У першу чергу із зовнішнього середовища | У першу чергу із самого підприємства |
| Альтернативи планів | Спектр альтернатив здебільшого широкий | Спектр обмежений |
| Охоплення | Концентрація на окремих важливих позиціях | Охоплює всі функціональні сфери та інтегрує їх |
| Ступінь деталізації | Невисока | Відносно більша |
| Основні контрольовані величини | Потенціал успіху (наприклад, збільшення частки ринку) | Прибуток, рентабельність, ліквідність |
Процес стратегічного планування. Існують різні підходи до виділення основних етапів стратегічного планування. У загальному виді модель стратегічного планування представлена на рисунку 7.1.
Рис. 7.1. Модель стратегічного планування
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Менеджмент у сфері послуг» автора Моргулець О.Б. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 7. Стратегічне планування у сфері послуг“ на сторінці 3. Приємного читання.
