Розділ «СТРУКТУРА, ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ»

6.5. Управління підтримкою і вдосконаленням конкурентних переваг. Джерела та методи генерації нових ідей, успіх нововведень. Групи творчих особистостей: генератори, аналітики, трансформатори. Етапізація творчого пошуку: генерація або запозичення ідей, втілення у конкретні варіанти, оцінка споживчої, технічної, економічної, соціальної ефективності інновацій та вибір. Неформальні методи генерування і формування інноваційної ідеї: мозкова атака, зворотна мозкова атака, тіньова мозкова атака, корабельна рада, метод фокальних об'єктів, метод запитань, колективного блокноту, анкетування, написання сценаріїв, синектичний, метод розкладання на складові частини, морфологічний аналіз, латеральне мислення, "Мрії посеред білого дня", метод Дельфі, ділові ігри, метод "Групового генія". Формальні методи: "дерево рішень", економіко-математичне моделювання, мережеве управління. Експериментування. Чинники успіху нововведення: перевага над конкурентами, маркетингова ексклюзивність, висока синергія IIДР і виробництва, якість інноваційного менеджменту, технологічна перевага; ретельний підготовчий етап; сприятлива кон'юнктура; відповідність організаційної структури цілям та напрямам діяльності.

6.6. Управління конкурентоспроможністю і якістю нової продукції. Процес впровадження продуктових інновацій. Концепція життєвого циклу продукту (ЖЦП). Підготовча фаза розробки (народження), випуск (дитинство), розширення (юність), зрілість, спад (старіння і смерть). Модель ЖЦП з характеристикою окремих стадій і заходів, етапи розробки та оцінка проекту нового товару.

Рекомендована література [22—24, 31, 32, 37, 39, 40, 44, 53, 67, 85].

Тема 7. Управління ризиками в інноваційній діяльності

7.1. Основи теорії управління ризиками. Суть поняття ризику, його економічна природа. Багато варіантність, гнучкість і неповторність способів дій конкретній ситуації. Стадії оцінки ризиків. Причини, різновиди, класифікація ризиків.

7.2. Класифікація ризиків. Ефективність організації управління ризиком. Валютний ризик. Процентний ризик. Інноваційні ризики.

7.3. Принципи управління інноваційним ризиком: системного підходу; принципи обґрунтованості заходів та дій; принцип економічності; принцип послідовності; гнучкість стратегії управління ризиком тощо.

7.4. Методи управління ризиками. Створення спеціальних фондів, трансфер, прогнозування та моделювання втрат. Оцінка ризику за допомогою умови мінімізації рівня видатків на весь життєвий цикл проекту, розрахунок ступеня ризику у вартісному еквіваленті, оптимізація техніко-технологічних параметрів.

Рекомендована література [42, 43, 53, 66, 74].

Тема 8. Оцінка ефективності інноваційної діяльності

8.1. Ефективність інноваційної діяльності. Методи вибору, критерії оцінки, ефективність. Інженерне експертне оцінювання. Три рівні експертизи: попередній розгляд проекту; формалізація результатів на рейтинговій основі; висновок за проектом. Розрахунок індивідуального рейтингу проекту.

8.2. Обґрунтування економічної ефективності інноваційного проекту. Моделі оцінки додаткових прибутків і затрат. Статичні та динамічні показ пики фінансової ефективності. Економічна, соціальна, екологічна, організаційна, науково-технічна, комерційна, бюджетна, народногосподарська. Часткові кількісні показники ефективності інноваційного проекту.

8.3. Оцінка ризиків реалізації інноваційного проекту. Етапи оцінки ризиків інноваційних проектів, методологія оцінювання.

Рекомендована література [10, 22—24, 31, 32 37 39, 40, 44, 53, 67, 68, 85].