Безпека життєдіяльності

Ергономіка вивчає людину в конкретних умовах її діяльності на виробництві аби виявити можливі шляхи удосконалення знарядь, умов і процесу праці.

Ергономічні дослідження необхідні для того, щоб дізнатися, які умови мають бути створені на виробництві аби забезпечити безпеку, ефективність і комфорт працівника. Увага до ергономічних досліджень постійно зростає, оскільки з кожним роком збільшується „вартість” помилки людини під час управління складними технічними системами.

Людина, машина (техніка) і навколишнє середовище розглядаються в ергономіці як складові і невід’ємні елементи єдиної системи „ людина - техніка - середовище”.

Основну увагу ергономіка приділяє встановленню і дослідженню взаємозв’язків між людиною і машиною, які проявляють себе у виробничій діяльності.

Основними напрямами ергономіки є:

а)дослідження характеристик людини і техніки із тим, щоб забезпечити їхню ефективну взаємодію у виробничих умовах;

б)визначення основних принципів, на яких (із урахуванням антропометричних параметрів працівника) має ґрунтуватися робота по створенню нової техніки й технологій;

в)пошуки критеріїв, за якими має здійснюватися розподіл функцій між людиною і машиною у процесі машинного та інтелектуального виробництва;

г)пошуки шляхів оптимізації системи „ людина - техніка – середовище”.

Спеціаліст, що управляє з пульту керування роботою складного обладнання (машини, пристрою тощо), наприклад здійснює керування роботою радіолокаційною станцією, буровою установкою, електронно-обчислювальною машиною тощо, називається оператором.

Ергономіка, крім іншого, вивчає також нагальні проблеми системотехніки (наукового напряму, що охоплює проектування, створення, випробування та експлуатацію складних технічних та кібернетичних систем), у тому числі:

а)надійність, точність та стабільність роботи операторів;

б)психофізичні аспекти (втома, емоційний стан, концентрація уваги тощо) роботи операторів;

в)можливість творчих проявів людини при її роботі з машиною.

Оператору притаманна робота із інформаційними моделями реальних об’єктів.

Діяльність оператора складається з трьох основних етапів:

а)сприйняття інформації шляхом зчитування її з табло, екранів та шкал вимірювальних приладів;

б)аналізу інформації, її узагальнення та оцінки на основі наперед заданих або ж миттєво сформованих оцінок;

в) прийняття рішень, які з’являються на основі співставлення відомостей, отриманих за допомогою приладів, і стану реального керованого оператором об’єкта.

§2. Антропометричні дані в ергономічних обґрунтуваннях