Безпека життєдіяльності

При ергономічних дослідженнях важливу роль відіграють антропометричні дані.

Антропометрія (від грецьких слів антропо- людина і метрео- міряю) наука у складі антропології, пов'язана із вивченням нормальних варіацій фізичної будови людини і системними вимірюваннями тіла людини та його частин.

В ергономіці використовують понад 10 розмірів тіла людини та його частин, у тому числі ріст у положенні „стоячи”, довжину тіла із витягнутою вгору рукою, ширину плечей та інші.

Дослідним шляхом встановлено, що розміри тіла та його частин різняться у чоловіків і жінок, причому:

а) зріст чоловіків перевищує зріст жінки на 11,1 см;

б) довжина витягнутої вбік руки різниться у них на 6,2 см;

в) довжина витягнутої вперед руки різниться в них на 5,7 см;

г) довжина ноги чоловіка більша, ніж у жінки на 6,6 см;

д) висота очей над рівнем підлоги різниться в них на 10,1 см;

е) на робочому місці у положенні тіла „сидячи” довжина тіла чоловіка на 9,8 смбільша, ніж у жінки;

ж) на робочому місці у положенні тіла „сидячи” висота очей над сидінням у чоловіка на 4,4 смбільша, ніж у жінки.

Ергономіка доводить, що існують оптимальні положення тіла працюючого, при яких він не відчуває дискомфорту, зайвих фізичного та психологічного напружень і припускається мінімуму помилок у процесі виробничої діяльності.

Оптимальне положення тіла працюючого потребує створення правильної конструкції і облаштування робочого місця (висоти робочої поверхні, регулювання сидіння, наявності достатнього простору для ніг, належної зони досяжності у вертикальній та горизонтальній площинах і т.д.).

Юрій Кондратюк, піонер теоретичної космонавтики, першим запропонував виготовлення ложементів — крісел космонавтів, виготовлених за індивідуальною формою тіла кожного з них. Такі крісла і зараз використовуються у космічних апаратах Росії і Китаю.

Неправильне положення тіла працівника на робочому місці призводить до:

1) швидкого виникнення статичної втоми;

2) зниження якості і швидкості виконання технологічних операцій;

3) зниження реакції на небезпеку.

§3. Психофізіологічні особливості працівника та їх урахування

Ергономіка враховує, що м’язова сила у різних працівників є неоднаковою. М’язова сила людини залежить від її фізичного й психічного станів, а також від віку людини.