Розділ «ЛЕКЦІЯ 3. Будова, функції та розвиток спинного мозку»

Зовнішня частина спинного мозку - біла речовина, утворена трактами аксонів, укритих мієліном, які здійснюють двосторонні зв'язки між головним і спинним мозком. Біла речовина поділяється рогами на три стовпи. У білій речовині лежать волокна чутливих і рухових нейронів, по яких проходить збудження від рецепторів у центральну нервову систему і від неї - до різних органів.

У більшості нейронів спинного мозку їх аксони, що виходять із сірої речовини, закінчуються в межах спинного мозку. Ці нейрони та утворені їх аксонами нервові шляхи називають пропріоспінальними, роль яких полягає у зв'язуванні різних сегментів спинного мозку, тобто вони беруть участь у здійсненні міжсегментних рефлексів.

Довгі волокна у спинному мозку поділяються на аферентні (висхідні, центрипетальні) і еферентні (низхідні, центрифугальні) шляхи. Волокна аферентних шляхів проводять збудження від пропріорецепторів м'язів, рецепторів сухожилків, дотикових (тактильних) рецепторів шкіри і частково рецепторів внутрішніх органів.

Найбільшими за кількістю волокон висхідними шляхами є тонкий (Голля) і клиноподібний (Бурдаха) пучки, які утворюють задні канатики спинного мозку. Ці пучки волокон, що є відростками нейронів чутливих спинномозкових вузлів, проводять збудження від пропріорецепторів м'язів, рецепторів сухожилків, дотикових (тактильних) рецепторів шкіри і частково рецепторів внутрішніх органів.

Ці волокна вкриті мієліновою оболонкою і проводять збудження 60100 м/с. Це найважливіший шлях специфічної сомато-сенсорної системи.

Бічний спинномозково-таламічний шлях забезпечує температурну і больову чутливість; передній спинномозково-таламічний шлях проводить сигнали від дотикових (тактильних) рецепторів. Швидкість проведення збудження цими шляхами становить 1-30 м/с.

Задній спинномозково-мозочковий шлях (Флексига) передає сигнали від рецепторів м'язів і сухожилків зі швидкістю 140 м/с.

Передній спинномозково-мозочковий шлях (Говерса) передає інформацію від сухожилок, шкірних та пропріорецепторів зі швидкістю до 120 м/с, що має велике значення для підтримання тонусу м'язів, координації рухів, збереження рівноваги тіла.

Еферентні (низхідні) шляхи зв'язують відділи головного мозку з ефекторними нейронами спинного мозку. Вони проводять імпульси від центрів довільних рухів у корі, підкіркових структурах та різних рефлекторних центрах, стовбурах мозку.

Кірково-спинномозкові (пірамідні) шляхи, утворені аксонами пірамідних нейронів (гіганто-пірамідних, Беца) проходять спочатку повз таламус і основні ядра стовбура головного мозку, утворюючи внутрішню капсулу. На рівні довгастого мозку більшість волокон перехрещуються і далі спускаються у складі бічних канатиків, утворюючи бічний кірково-спинномозковий (пірамідний шлях). Інша частина волокон заходить до шийної і грудної частини спинного мозку.

Основною функцією кірково-спинномозкових шляхів є передача імпульсів із кори головного мозку для виконання довільних рухів.

Крім кірково-спинномозкових існують ще низхідні шляхи, які утворюють екстра пірамідну систему волокон:

- червоно-ядерно-спинномозковий шлях (Монакова) утворюється аксонами нейронів червоного ядра середнього мозку, частина волокон якого прямує до мозочка і сітчастого утвору, а інша частина - до спинного мозку. Основна функція цього шляху - управління м'язовим тонусом і здійснення рефлекторної (мимовільної) координації рухів;

- присінкові-спинномозковий шлях утворюється волокнами нейронів бічного пристінкового ядра (Дейтерса) довгастого мозку і передає імпульси від присінкові-завиткового органа (вестибулярного апарату) і мозочка до рухових нейронів спинного мозку. Цей шлях забезпечує підтримання тонусу скелетних м'язів рівноваги тіла, координацію рухів;

- присередній і бічний сітчасто-спинномозкові шляхи починаються від нейронів сітчастого утвору моста і довгастого мозку, закінчується в сірій речовині спинного мозку. Волокна сітчасто-спинномозкового шляху, що йдуть від довгастого мозку, збуджують а і у мотонейр м'язів-розгиначів, тоді як волокна від моста мають протилежний вплив.

У центрі спинного мозку проходить вузький спинномозковий канал, заповнений спинномозковою рідиною.

Від спинного мозку відходять спинномозкові нерви (рис. 33). Ділянка спинного мозку з однією парою спинномозкових нервів називається сегментом. Розрізняють шийну (шийні сегменти 1-8), грудну (грудні сегменти 1-12), поперекову (поперекові сегменти 1-5), крижову (крижові сегменти 1-5) і куприкову (ютижкові сегменти 1-3) частини спинного мозку.

Рис. 33. Спинномозкові нерви (за Дорлінг Кіндерслі, 2003)

Таких сегментів у спинному мозку 31. Від них відходить 31 пара змішаних спинномозкових нервів: 8 шийних, 12 грудних, 5 поперекових, 5 крижових і 1 куприковий. Кожний нерв починається двома корінцями - переднім і заднім, які утворюють при виході із хребетного каналу один спинномозковий нерв, що йде на периферію.

Передні корінці спинномозкового нерва складаються з аксонів рухових клітин, тіла яких містяться у передніх рогах спинного мозку. Ці аксони йдуть до скелетних м'язів, викликаючи їх скорочення.