Розділ «ЛЕКЦІЯ 5. Будова, функції кінцевого (великого) мозку»

o нюхові горбки (вторинні нюхові центри).

Стара кора (архикортекс) - відносно рання частина кори головного мозку; розвивається в еволюції пізніше стародавньої кори - палеокортекса. До старої кори (архикортекс) відносяться:

o гіпокамп (морський коник) (hippocampus) є однією з найважливіших структур лімбічної системи, де розміщені пірамідні нейрони, що продукують регулярний тета-ритм електроенцефалограми, пов'язаний з певним рівнем емоційного напруження типу страху, агресії, сексуальної потреби; функції дуже різноманітні: від формування складних мотивацій і реалізації соціально-поведінковий актів до простих емоційно-вегетативних реакцій. Морський коник забезпечує також формування реакцій організму на сигнали з малою ймовірністю підкріплення, він пов'язаний з інформаційним компонентом емоцій; специфічні функції морського коника полягають у регуляції навчання і пам'яті, особливо в консолідації та відтворенні пам'ятного сліду;

o закрутка морського коника (закрутка гіпокампа) - модифікує вияв емоцій, таких, як гнів і страх;

o поясна закрутка - разом із закруткою морського коника і нюховою цибулиною модифікує поведінку та емоції;

o склепіння - нервові шляхи, що передають інформацію від морського коника та інших лімбічних ділянок до підкіркових структур (сосочкових тіл).

Підкіркові структури лімбічної системи містять:

o мигдалеподібний комплекс - впливає на поведінку та активність, виходячи із внутрішніх потреб організму: потреби харчування, статевого зацікавлення, вияву гніву;

o прозору перегородку - тонкий шар нервової тканини, який сполучає склепіння із мозолистим тілом; вона складається з двох функціонально різних частин - присередньої і бічної. Присередня частина передає інформацію від мигдалеподібного тіла до морського коника, а бічна - отримує інформацію від морського коника. Цим самим перетинка разом з морським коником забезпечують гнучкість пристосовної поведінки.

o сосочкові тіла - мініатюрні ядра, які передають інформацію до склепіння і таламуса та в зворотному напрямку.

Отже, лімбічна система разом з корою (неокортексом) утворюють єдину функціональну систему, яка відповідає за емоційний стан, формує мотиви поведінки, а також бере участь у процесах навчання і пам'яті.

5. Ріст і розвиток головного мозку

У новонародженої дитини центральна нервова система дуже слабко розвинена, а найменш розвиненою з усіх її відділів є кора великих півкуль головного мозку.

Маса головного мозку новонародженого 340 - 400 г, що становить 1/8 - 1/9 маси його тіла, у дорослої людини - 1/40 маси тіла. До 4-х місяців розвитку плода поверхня мозку порівняно гладенька. Головні борозни хоч і помітні вже, але неглибокі, а борозни другого і третього порядків ще не сформувались. Закрутки ще не чітко виражені. Нервових клітин у великих півкулях новонародженої дитини майже стільки, скільки й у дорослої людини, але вони ще дуже прості за своєю будовою, мають веретеноподібну форму з невеликою кількістю відростків, а дендрити їх ще тільки починають формуватись.

До 5-ти місяців внутрішньоутробного розвитку утворюється бічна (латеральна), потім центральна, тім'яно-потилична борозни. До моменту народження кора великого мозку має такий тип будови, як у дорослого, але форма і величина борозен і закруток змінюється після народження. Кора тонша, ніж у дорослого. Мієлінізація нервових волокон, розташування шарів кори, диференціювання нервових клітин завершується до 3-х років. Далі збільшується кількість асоціативних волокон і утворюються нервові зв'язки. Маса головного мозку в ці роки збільшується незначно.

У трирічної дитини вже чітко виражене диференціювання кори головного мозку, яке мало чим відрізняється від такого у дорослої людини.

Ускладнення будови нервових клітин відбувається повільно і триває до 40 років і більше. Тільки група клітин, що регулюють координацію смоктальних м'язів, добре розвинена у новонародженої дитини. Диференціювання клітин кори великих півкуль відбувається в основному до 7 - 8-ми років.

У молодшому шкільному віці і в період статевого дозрівання у дітей триває дальший розвиток центральної нервової системи. Відмічається посилений ріст лобових часток великих півкуль, у зв'язку з чим збільшується точність і координація рухів.

Маса і об'єм мозку в період від 20 до 60 років залишаються постійними і індивідуальними для кожної людини. Після 60 років і маса, і об'єм мозку може зменшуватися.

Міці Гонсалес і Андреана Хейлі із Техаського університету в Остіні прийшли до висновку, що робота головного мозку залежить від ваги тіла людини. Під час проведеного дослідження вчені з'ясували, що у людей, які мають надмірну вагу або страждають ожирінням, головний мозок дещо інакше реагує на когнітивні завдання, в порівнянні із мозком однолітків, які мають нормальну вагу. У дослідженні брали участь добровольці віком від 40 до 60 років. Вони були поділені на три групи: ожиріння, надлишкова вага, нормальна вага. Перед усіма учасниками було поставлене завдання - розв'язання складних розумових завдань. У результаті виявилося, що всі учасники дослідження із трьох груп однаково виконали завдання, але за допомогою магнітно-резонансної томографії дослідники виявили, що в огрядних людей значно знижена функціональна реакція в нижній тім'яній ділянці, що може знижувати їхні когнітивні здібності.