Розділ «Частина II. ГІГІЄНА ТА ФІЗІОЛОГІЯ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ»

Правильний режим дня повинен передбачати не тільки час для учбових занять, для особистої гігієни, сну, але і для занять по інтересам. Спеціальний час треба передбачати для перебування на відкритому повітрі, в тому числі в рухливих ігрищах і спортивних розвагах. Разова тривалість такого активного відпочинку у робочі дні тижня для школярів усіх вікових груп не повинна перебільшувати 1,5 години і передбачати помірне фізичне навантаження, що сприятиме підвищенню працездатності дітей, в тому числі розумової. Якщо активний відпочинок буде перебільшувати 1,5 години, або буде давати дуже значне навантаження, то працездатність дітей після такого відпочинку може, навпаки, падати. Між учбовими заняттями у школі, а також під час перерв у виконанні домашніх завдань не рекомендуються активні спортивні ігри типу футбол, волейбол, баскетбол, так як вони (завдяки своєї інтенсивності) також негативно впливають на зосередженість і працездатність. За добу робочого дня може бути 2-3 випадки активного відпочинку дітей. У вихідні та канікулярні дні тривалість безперервного перебування дітей на свіжому повітрі може бути збільшена у 2-2,5 рази.

Для дітей дошкільного віку (4-6 років) під час їх перебування на свіжому повітрі, доцільно впроваджувати фізичні вправи або ігри, направлені на розвиток і вдосконалення ходіння, бігу, лазіння, стрибків. Так, наприклад, позитивний вплив на формування постави і на закріплення склепіння стопи (для профілактики її сплощення) створює ковзання на ковзанах, яке дозволяється дітям з 3-5 років.

Дуже корисним для нормалізації розвитку дітей є плавання, яке не тільки вдосконалює діяльність серцево-судинної і дихальної систем, але і сприяє розвитку майже усіх груп м'язів тіла, інтенсивно загартовує організм. Плавання рекомендується в любому віці. Привчати дітей до плавання треба поступово і, перш за все, треба привчати їх не боятися води. Перші заняття з плавання треба проводити у воді з температурою не нижче + 20 °С і тривалістю одного сеансу 2-3 хв. Поступово (за 4-5 днів) час сеансу плавань можна збільшувати до 10-15 хв.

Фізичні вправи для дітей молодшого шкільного віку повинні бути як можна різноманітнішими по динаміці і напрямку впливу на м'язи і, найкраще, з елементами гри (дивись підрозділи 6.7-6.10).

У підлітковому віці необхідно обмежувати фізичні вправи, які сприяють розвитку м'язів і м'язової сили, так як це може затримувати ріст кісток у довжину. В цей віковий період найбільш доцільно займатись велоспортом, легкою атлетикою, боксом, тенісом. В той же час треба пам'ятати, що у підлітковому віці найбільш проявляється невідповідність розвитку серця і судин, маси серця і маси тіла і, таким чином, для підлітків треба з обережністю призначати значні навантаження.

При організації усіх занять з фізкультури, а також спеціальних фізичних занять (тренувань) рекомендується спочатку виконувати вправи на швидкість, далі на витривалість і в кінці занять — на силу. Така послідовність найбільш раціональна у використанні фізичних можливостей і резервів організму, а також сприятлива для гармонійного фізичного розвитку.

Існують спеціальні обгрунтування мінімальних строків початку систематичних занять тим чи іншим видом спорту для дітей різного віку. Ці обґрунтування враховують, перш за все, анатомо-морфологічні вікові особливості і функціональні можливості дітей. Варіант вказаних обгрунтувань, запропонований А. Г. Хрипковою із співавт. (1990), наведений у табл. 31.

групи за окремими видами спорту (за А. Г, Хрипковою, 1990)

При організації занять з фізичної культури для дівчат, слід враховувати особливості їх організму та відносну слабкість м'язової системи. Для дівчаток треба виключити стрибки з висоти на тверду опору, треба також скорочувати кількість вправ на спортивних приладах. Під час менструацій дівчата — підлітки повинні звільнятись від занять фізичною культурою і спортом.

Організуючі заняття з фізкультури та спорту слід враховувати, що всіх дітей, в залежності від стану здоров'я, фізичного стану та рівня фізичної підготовленості умовно поділяють на три групи: основну, підготовчу та спеціальну.

Основну групу формують із здорових і фізично підготовлених дітей І-—11 групи здоров'я (дивись підрозділ 5.1). Діти такої групи допускаються до занять по загальним програмам фізичного виховання в повному обсязі і, без обмежень, можуть залучатися до спортивної спеціалізації і до спортивних змагань.

Підготовчу групу формують із учнів з незначними відхиленнями у стані здоров'я, з таких, що недостатньо фізично підготовлені, а також із дітей основної групи на період відновлення ними стану здоров'я після перенесених гострих захворювань та травм. Цю групу в основному складають діти II і частково IIІ групи здоров'я і вони повинні займатись за полегшеними програмами фізичного виховання. Особливо обмежуються вправи на знаряддях, біг, стрибки, тривалі лижні прогулянки, заняття футболом, хокеєм, важкою атлетикою, боксом, боротьбою, тенісом та ін. Для цих дітей доцільно впроваджувати додаткові заняття для підвищення рівня фізичної підготовленості. Діти підготовчої групи повинні 2 рази на рік проходити медичний огляд.

Спеціальну групу формують із дітей III групи здоров'я. Сюди входять діти з суттєвими (за висновками лікарів) відхиленнями у стані здоров'я, або такі, що мають тимчасове обмеження по фізичному навантаженню (наприклад, після перенесеного гострого захворювання), але допущені до виконання учбової роботи. Фізичною культурою такі діти займаються за спеціальними програмами. Діти цієї групи повинні 2-3 рази на рік проходити медичний огляд, а до занять фізкультурою допускаються тільки з дозволу лікаря.

Велике значення у фізичному вихованні дітей належить заходам загартовування за допомогою повітряних та сонячних ванн, водних процедур та ін.

Загартовування значно підвищує опір організму негативним факторам зовнішнього середовища, сприяє очищенню шкіри організму від залишків поту, сала, вмерлих клітин епітелію, покращує терморегуляторні функції, підвищує тонус м'язів, витривалість серцево — судинної системи, покращує склад крові та її імунну активність.

З метою досягнення найбільшого ефекту від загартовування потрібно дотримуватись наступних вимог:

* правильно дозувати рівень факторів, що загартовують, в залежності від віку, стану здоров'я та індивідуальних реакцій організму на ці фактори;

* інтенсивність процедур, що загартовують, треба нарощувати виключно поступово;

* всі процедури, що загартовують, треба застосовувати тільки регулярно, без тривалих перерв і, найкраще, щоденно з перших днів народження дитини, або з дня початку заходів щодо загартовування (якщо виникла потреба перервати регулярність загартовування більше чим на 5-7 днів, то відновлення цього процесу слід починати з менших доз діючих факторів і поступово за 3-4 дні їх нарощувати до того рівня, який був на момент перерви);

* постійно здійснювати контроль за впливом процедур, що загартовують, на організм.