Знижки за кількість придбаного товару - зниження базової ціни продажу, яке гарантується покупцеві, якщо він придбає партію товару в обсязі, більшому за певну величину.
Базою для розрахунку знижок за великий обсяг закупівель може бути:
• натуральна величина купівлі (кількість одиниць товару, його обсяг та ін.);
• вартість купівлі в грошовому вираженні.
Сама величина знижки також може бути виражена одним з трьох способів:
• 1) у вигляді відсотка від величини базової ціни;
• 2) у вигляді кількості одиниць (обсягу) товару, який може бути отриманий безкоштовно чи за зниженою ціною;
• 3) у вигляді суми, яка може бути повернена покупцеві чи зарахована в рахунок оплати ним наступних партій товару.
На перший погляд здається, що знижка за кількість не дає приросту прибутку, адже вона формується саме за рахунок прибутку виробника. Тобто жодної фінансової вигоди, окрім зростання обсягу продажу й виторгу, виробник від використання знижок за кількість не отримує. Проте це не так. Економічним обґрунтуванням знижок за кількість є ефект масштабу, який виникає за рахунок зниження ціни й зростання обсягів виробництва.
Розглянемо тепер різні види знижок за кількість, які відрізняються механізмами формування.
Прості (некумулятивні) знижки за великий обсяг партії
Прості знижки за обсяг разової закупівлі спонукають покупців до придбання якомога більших за обсягом партій товарів. Економічний зиск продавця полягає в тому, що збільшення обсягу партій дає змогу добитися економії витрат на організацію продажу, зберігання, оброблення документації і особливо транспортування. Тому верхньою межею таких знижок виступає сума економії, що її може отримати фірма-продавець при збільшенні обсягу постачання.
Прості знижки є двох різновидів - лінійні й спадні. Лінійні знижки передбачають, що норматив знижки (знижка, виражена у відсотках) є незмінним, а її величина в грошових одиницях зростає.
Приклад 6.1
Фірма на будь-який обсяг разової купівлі надає просту знижку 10%. Наприклад, при прейскурантній ціні 20 грн за 1 шт. товару розрахунок знижки і її графічне представлення може виглядати так, як це показано в табл. 6.17 і на рис. 6.12.
Таблиця 6.17. Приклад простих лінійних знижок
| Разовий об- сяг придбаної партії товару, шт. | Норматив знижки з прейску- рантної ціни, % | Величина знижки з прейскурантної ціни, грн | Величина знижки на партію товару, грн | Зростання величини знижки, грн |
| 10 | 10 | 20 • 0,1 = 2 | 10•2 = 20 | 20 |
| 20 | 10 | 20 • 0,1 = 2 | 20 • 2 = 40 | 20 |
| 30 | 10 | 20 • 0,1 = 2 | 30•2 = 60 | 20 |
| 40 | 10 | 20 • 0,1 = 2 | 40•2 = 80 | 20 |
| 50 | 10 | 20 • 0,1 = 2 | 50•2= 100 | 20 |
Рис. 6.12. Графік простої лінійної знижки
Спадні знижки передбачають, що норматив знижки підвищується у міру зростання кількості товару, що купується, проте до певної межі. Внаслідок цього величина знижки в грошових одиницях зростає, причому спочатку швидшими темпами, а потім сповільнюється.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Ринкове ціноутворення» автора Мазур О.Є. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЗНИЖКИ ЗА КІЛЬКІСТЬ ПРИДБАНОГО ТОВАРУ“ на сторінці 1. Приємного читання.
