ЗАГАЛЬНІ УМОВИ ТА ЦІЛІ ВСТАНОВЛЕННЯ ЦІН НА ВЗАЄМОЗАМІННІ ТОВАРИ (ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ ЦІН)

Ринкове ціноутворення

Ціноутворення на товари-замінники найчастіше називають диференціацією цін. Як відомо, цінову диференціацію здійснюють за різними критеріями: за регіонами, каналами збуту, напрямами використання продукту, демографічними ознаками покупців, на основі відмінностей продукції та ін. Проте найчастіше проблема стоїть у виборі цін на схожу продукцію в рамках товарної лінії (лінійки товарів). Товарна лінія (лінійка товарів) - група товарів, які тісно пов'язані між собою або в процесі споживання чи розподілу, або за рівнями цін, або за рахунок залучення одних і тих самих груп покупців.

У зв'язку з різним сприйняттям цінності товарів і відмінностями у платоспроможності серед покупців диференційоване ціноутворення у багатьох випадках (хоч і не у всіх!) є набагато кращим, ніж уніфіковане, і його небезпідставно вважають оптимальним способом поліпшити загальне ціноутворення. Як свідчить практика, навіть 5%-а адаптація ціни може мати значний ефект у вигляді:

• максимізації прибутку;

• збереження попиту на продукт фірми за допомогою прихильності до марки;

• отримання конкурентних переваг;

• завоювання окремих сегментів ринку та ін.

У багатьох випадках цінова диференціація передбачає встановлення завищених цін для деяких категорій покупців, проте на це не варто споглядати як на крок, котрий відштовхує покупців, адже в середньому збільшення ціни на 1% призводить до 10%-го збільшення прибутку (за інших рівних умов). Як зазначають Р.Долан і Г.Саймон, "є сенс витратити зусилля на пошук 10% покупців, готових платити на 10% більше, - або 20%, готових платити на 5% більше, або 50%, яких не лякає підвищення ціни на 2%" [19, с.131].

Активне ціноутворення в рамках товарної лінії - це одна з найскладніших проблем у сфері ціноутворення. Її розв'язання потребує інформації про вимірювання взаємозалежностей. Нині таке ціноутворення радше базується на суб'єктивних, навіть інтуїтивних оцінках, ніж на об'єктивних даних. От чому доволі сумнівним видається досягнення абсолютної оптимізації цін. Проте варто наголосити, що поступово, з розвитком нових технологій, ситуація поліпшується. Так, сумісний комп'ютерний аналіз, який враховує вплив перехресної еластичності за ціною, дає змогу більш-менш точно наблизити ціни до теоретично оптимальних.

МЕТОД ЦІНОВИХ ЛІНІЙ

В умовах широкого різноманіття товарів люди зазнають постійних труднощів у виборі об'єкту купівлі. Під час маркетингових експериментів було виявлено, що для спрощення процесу вибору покупці вдаються до категоризації товарів, підрозділяючи їх на гірші, середні й кращі (або хороші, трохи краще, найкращі). Категоризація - це процес, за якого споживачі підсвідомо намагаються скоротити кількість параметрів, що характеризують товар, до такої мінімальної величини, яка піддається усвідомленню, а потім групують товари по класах.

Схильність покупців до категоризації широко використовують в ціноутворенні, особливо якщо виробник виготовляє широкий асортимент схожих товарів. В цьому разі він переходить від безлічі різних цін на товари схожого призначення і якості до групових цін, які утворюють цінові лінії (ціновіряди, зони).

Цінова лінія може бути задана і певним вузьким діапазоном цін, і одним значенням ціни. Так, Дж.Р.Еванс і Б.Берман [21] ілюструють поняття цінової лінії на прикладі недорогих приймачів (рис. 6.2).

При ціні 8 дол. можна продати 1000 радіоприймачів. При ціні 9 дол. - значно менше (400 од.), тобто така ціна здається покупцям зависокою. Ціна 12 дол. забезпечує той самий обсяг збуту, що і 9, 10 або 11 дол., але ціна 13 дол. здається покупцеві набагато вищою. Якщо ціна коливається від 13 до 20 дол., то попит залишається на рівні 100 приймачів, а ціна 21 дол. є вже надто високою.

Таким чином, простежується наявність трьох точок ціни - 8, 12 і 20 дол. Якщо фірма використає замість однієї три цінові лінії - 8, 12 і 20 дол., це надасть їй істотні переваги. По-перше, зазначений ціновий ряд буде легко читатися покупцями, які відразу зрозуміють, що перша група приймачів, - для найменш забезпечених (а відтак найбільш ціночутливих) клієнтів, друга - для тих, хто менш обмежений в коштах і звик ретельно зіставляти ціну і якість, вибираючи товар з якнайкращим співвідношенням "цінність - ціна", а третя - для тих, хто звик купувати тільки найкраще.

По-друге, цінові лінії дадуть змогу фірмі максимізувати доходи. Так, вона продасть 100 радіоприймачів за ціною 20 дол., 300 (= 400 - 100) - за ціною 12 дол. і 600 (= 1000 - 400) - за ціною 8 дол. Загальний дохід становитиме 10 400 дол. Якби була встановлена єдина ціна 8 дол., та сама кількість (1000 радіоприймачів) була б продана лише за 8 000 дол.

В ситуації з приймачами цінові ряди визначені конкретними рівнями ціни, проте у практиці більш поширене формування цінових рядів з використанням діапазону цін - так званих цінових зон. Цінова зона - вузький діапазон цін навколо середньогрупової ціни, яка входить до цінового ряду. Наприклад, виробник жіночих блуз пропонує три цінові ряди: 500 - 600 грн, 700 - 850 грн і 950 - 1400 грн, сподіваючись на те, що покупці зв'яжуть різницю в цінах з відмінністю у якості блуз. Чимало фахівців вважають, що така методика задавання цінового ряду більш ефективна, оскільки створює у покупця ілюзію більшої свободи вибору в межах обраного ним класу товарів.

Як отримати цінові лінії? У практиці проводять соціологічні опитування, під час яких з'ясовують, яку максимальну ціну покупці згодні заплатити за товар, потім визначають нижній і верхній діапазон цін, а в межах діапазону - певну кількість цін (точок ціни), за яких покупці або купують товар, або відмовляються від нього.

Процедура побудови цінових ліній потребує проходження чотирьох етапів:

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Ринкове ціноутворення» автора Мазур О.Є. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЗАГАЛЬНІ УМОВИ ТА ЦІЛІ ВСТАНОВЛЕННЯ ЦІН НА ВЗАЄМОЗАМІННІ ТОВАРИ (ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ ЦІН)“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Роль ціноутворення на сучасному етапі

  • МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ РИНКОВОГО ЦІНОУТВОРЕННЯ

  • Методологія ринкового ціноутворення

  • Принципи ціноутворення

  • Витратний підхід

  • Ціннісний підхід

  • Типи цінової політики компанії

  • Систематизація моделей ціноутворення в сучасній ринковій економіці

  • СИСТЕМА ЦІН І ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ МЕХАНІЗМУ ЦІНОУТВОРЕННЯ

  • Стадія 2. Гуртова торгівля роздрібна торгівля

  • ОСНОВИ СИСТЕМАТИЗАЦІЇ ЦІН

  • Сільське Господарство

  • Будівництво

  • Види цін залежно від участі держави в ціноутворенні

  • Класифікація цін залежно від масштабів обслуговування

  • Класифікація цін залежно від порядку відшкодування транспортних витрат з постачання вантажів

  • Класифікація цін залежно від базисних умов постачання на внутрішньому ринку

  • Види цін залежно від базисних умов постачання на міжнародному ринку

  • Види цін за мірою фіксації ціни в контракті

  • Види цін за терміном дії

  • Види цін за формою організації торгівлі

  • Співвідношення цілей ціноутворення з цілями підприємства

  • Цілі, орієнтовані на збут

  • Класифікація факторів ціноутворення і методи їх аналізу

  • СТРАТЕГІЇ ЦІНОУТВОРЕННЯ

  • Підхід на основі співвідношення "ціна - якість"

  • Різновиди стратегій адаптації

  • Стратегії ціноутворення за географічним принципом

  • Стратеги ціноутворення залежно від конкуренції

  • Встановлення цін зі знижками і заліками

  • АНАЛІЗ ПОПИТУ І ОЦІ НКА ЙОГО ЕЛАСТИЧНОСТІ

  • ЦІНОВА ЕЛАСТИЧНІСТЬ ПОПИТУ: ЇЇ ВИДИ І СПОСОБИ ВИЗНАЧЕННЯ

  • ЗАСТОСУВАННЯ ЦІНОВОЇ ЕЛАСТИЧНОСТІ ПОПИТУ В ЦІНОУТВОРЕННІ

  • ПЕРЕХРЕСНА ЕЛАСТИЧНІСТЬ ПОПИТУ

  • ПРОГНОЗУВАННЯ ЗМІНИ ПОПИТУ ПРИ ЗМІНІ ЦІНИ

  • Дослідження даних про продаж

  • Вивчення панельних даних

  • Експерименти в лабораторіях

  • Аналіз імітованих купівель

  • Метод експертних оцінок

  • ОСОБЛИВОСТІ СУБ'ЄКТИВНОГО СПРИЙНЯТТЯ ЦІНИ СПОЖИВАЧАМИ

  • Сприйняття споживачами цінових класів

  • Сприйняття споживачами змін цін

  • МЕТОДИ ЦІНОУТВОРЕННЯ

  • Метод повних витрат (повної собівартості)

  • Метод змінних витрат

  • Ціноутворення для порівняння варіантів власного виробництва і закупівлі комплектуючих виробів

  • МЕТОДИ ЦІНОУТВОРЕННЯ, ЯКІ БАЗУЮТЬСЯ НА ПОПИТІ

  • Метод максимально прийнятної ціни

  • Метод трьох рівнів ціни

  • ПАРАМЕТРИЧНІ МЕТОДИ ЦІНОУТВОРЕННЯ

  • Агрегатний метод

  • Метод питомої ціни

  • Простий бальний метод

  • Метод розподілу 100 балів

  • Комплексний бальний метод з використанням товару-еталону

  • МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ ЦІН З ОРІЄНТАЦІЄЮ НА КОНКУРЕНЦІЮ

  • Метод аналізу цінового позиціонування

  • Метод ціноутворення на основі цінових класів

  • МЕТОДИ ЦІНОУТВОРЕННЯ З ОРІЄНТАЦІЄЮ НА МАКСИМАЛЬНИЙ ПРИБУТОК

  • ЦІНОУТВОРЕННЯ В УМОВАХ РИЗИКУ І НЕВИЗНАЧЕНОСТІ

  • ЗМІНА ЦІН: ПРИЧИНИ І ФІНАНСОВІ НАСЛІДКИ

  • РЕАКЦІЇ СУБ'ЄКТІВ РИНКУ НА ЗМІНУ ЦІН

  • Реакція підприємства

  • ВПЛИВ ЦІНИ НА ПРИБУТОК Й ОБСЯГ ЗБУТУ

  • МАРЖИНАЛЬНЫЙ АНАЛІЗ -ОСНОВНИЙ ІНСТРУМЕНТ ДЛЯ ФІНАНСОВОГО ОБҐРУНТУВАННЯ ЦІНОВИХ РІШЕНЬ

  • МЕТОДОЛОГІЯ АНАЛІЗУ ФІНАНСОВИХ НАСЛІДКІВ ЗМІНИ ЦІН

  • РОЗРАХУНОК ПОТРІБНОЇ (ДОСТАТНЬОГО) ЗМІНИ ОБСЯГУ ПРОДАЖУ ДЛЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ ПОПЕРЕДНЬОГО МАРЖИНАЛЬНОГО ПРИБУТКУ ПРИ ЗМІНІ ЦІН

  • РОЗРАХУНОК ПОТРІБНОЇ (ДОСТАТНЬОЇ) ЗМІНИ ОБСЯГУ ПРОДАЖУ ДЛЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ ПОПЕРЕДНЬОГО МАРЖИНАЛЬНОГО ПРИБУТКУ ПРИ ЗМІНІ ЦІН І ВИТРАТ

  • ФІНАНСОВИЙ АНАЛІЗ ЦІНОВОЇ ПОВЕДІНКИ ПРИ ПАСИВНОМУ ЦІНОУТВОРЕННІ

  • ДОСЛІДЖЕННЯ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ПРИ ЄДИНОМУ ВАРІАНТІ ЗМІНИ ЦІНИ І ЗМІНІ ПОСТІЙНИХ ВИТРАТ

  • КОМПЛЕКСНИЙ АНАЛІЗ БАГАТОВАРІАНТНОЇ ЦІНОВОЇ ПОЛІТИКИ

  • ВСТАНОВЛЕННЯ ЦІН НА ВЗАЄМОПОВ'ЯЗАНІ ТОВАРИ І НЕЛІНІЙНЕ ЦІНОУТВОРЕННЯ

  • ЗАГАЛЬНІ УМОВИ ТА ЦІЛІ ВСТАНОВЛЕННЯ ЦІН НА ВЗАЄМОЗАМІННІ ТОВАРИ (ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ ЦІН)
  • ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ ЦІН: ДВА ПРИКЛАДИ

  • Приклад з дискотекою

  • ВСТАНОВЛЕННЯ ЦІНИ НА ВЗАЄМОДОПОВНЮВАЛЬНІ ТОВАРИ

  • ІНІЦІАТИВНА ЗМІНА ЦІН НА ВЗАЄМОЗВ'ЯЗАНІ ТОВАРИ

  • ПАКЕТНЕ ЦІНОУТВОРЕННЯ: ВИЗНАЧЕННЯ, ФОРМИ І ПРАВИЛА ВИКОРИСТАННЯ

  • ОБҐРУНТУВАННЯ ПАКЕТНОГО ЦІНОУТВОРЕННЯ

  • ЕКОНОМІЧНІ ПІДСТАВИ ДЛЯ НЕЛІНІЙНОГО ЦІНОУТВОРЕННЯ

  • ЗНИЖКИ ЗА КІЛЬКІСТЬ ПРИДБАНОГО ТОВАРУ

  • Накопичувальні (кумулятивні) знижки

  • СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ