На другій стадії формується відпускна ціна гуртового підприємства, яка забезпечує необхідні фінансові умови для роботи гуртової посередницької ланки. Крім гуртової відпускної ціни виробника вона включає посередницьку надбавку (знижку). Посередницька надбавка (знижка) у вітчизняній практиці може мати різні назви (наприклад, посередницька або торгівель-но-збутова знижка чи надбавка, комісійна винагорода чи збір та ін.). Зазвичай термін "посередницька" застосовують до гуртової торгівлі, а "торгівельна" - до роздрібної, проте вираз "торгі-вельна надбавка (знижка)" є більш вживаним. Але в будь-якому разі це ціна послуг торгівельного підприємства (гуртового чи роздрібного) з просування товару від виробника до споживача, яка включає:
• 1) посередницьку торгівельну маржу - частину гуртової відпускної ціни з ПДВ, яка належить гуртовому (чи роздрібному) підприємству та призначена для відшкодування транспортно-заготівельних й операційних витрат, а також формування операційного прибутку від торгівельних операцій. В гуртовій торгівлі її визначають як різницю між гуртовою ціною гуртового підприємства без ПДВ та ціною (собівартістю) придбаних товарів. Торгівельна маржа немов би затиснута між цими двома цінами і є їхнім заручником: без зміни цін постачальника і покупця підприємство часто змушене змиритися зі сталою величиною маржі. Втім, сталою вона залишається лише доти, доки кон'юнктурні зміни не змусять скоригувати ринкові ціни. А поки цього не сталося, прагнення до максимальної величини торгівельної маржі спонукає гуртові підприємства шукати найдешевших постачальників, а також реалізувати товари за якомога вищими цінами продажу. Таким чином, торгівельна маржа включає:
– витрати посередника (обігові витрати), які він спрямовує на транспортування товару, оренду приміщення, оплату праці робітників, пакування, зберігання товару та ін.;
– прибуток посередника, який розраховують по-різному: за допомогою коефіцієнта рентабельності до обігових витрат, до закупівельної ціни з ПДВ, до закупівельної ціни без ПДВ чи іншим способом;
• 2) ПДВ посередника, який обчислюють за чинною ставкою до величини торгівельної маржі.
Слід зазначити, що торгівельні надбавки і знижки треба відрізняти від цінових надбавок та знижок. Перші є винагородою за посередницькі послуги, тому їхня наявність завжди пов'язана не з однією, а з кількома стадіями формування ціни. Інакше кажучи, що більше стадій товароруху, то більше посередницьких надбавок (знижок). Цінові знижки та надбавки - це засоби стимулювання збуту товарів, які використовуються відносно одного цінового рівня, а відтак пов'язані з однією цінової стадією.
В абсолютному вираженні торгівельна знижка і надбавка збігаються, оскільки обчислюються як різниця між двома цінами - між ціною, за якою посередник закуповує товар (закупівельною ціною, ціною придбання), та ціною, за якою він його продає (відпускною ціною). Відмінність між поняттями "знижка" і "надбавка" проявляється у разі, якщо вони наводяться у відносному (відсотковому) вираженні. Тоді торгівельна надбавка - це нарахування на ціну придбання товару у постачальника, а торгівельна знижка це частка кінцевої ціни реалізації товару покупцеві, що залишається в розпорядженні посередника. Саме тому торгівельну знижку ще називають рентабельністю виторгу (продаж) підприємства.
Приклад 2.5
Гуртова організація придбала партію товару за ціною 10 грн за штуку і реалізувала його в роздрібну мережу за 13 грн. В абсолютному (грошовому) вираженні торгівельна надбавка та знижка є однаковими: 13 - 10 = 3 грн. Але у відсотковому вираженні - різними, бо нараховуються на різну базу. Відсоток надбавки = 3 : 10 • 100 = 30% Відсоток знижки = 3 : 13 • 100 = 23%
В ринковій економіці торгівельні надбавки характерні і для виробництва, і для торгівлі, проте здебільшого їх використовують:
• підприємства, які мають ринкову владу (монополісти). Вони не відчувають цінового тиску з боку споживачів, а відтак мають змогу безпосередньо додавати до фактичних власних витрат бажану винагороду посередника;
• повноважні органи влади, які регулюють ціни на соціально важливі товари (паливо, хліб, цукор, м'ясо, молоко та ін.). Якщо вільні роздрібні ціни сягають рівня, за якого суттєво знижується добробут населення, держава в адміністративному порядку регламентує граничну межу гуртових та роздрібних надбавок, тим самим формуючи "стелю цін".
Щодо торгівельних знижок, то вони притаманні переважно торгівельній мережі - роздрібним і гуртовим продавцям. Причина полягає в тому, що в умовах вільного конкурентного ціноутворення ціни виробників і посередників здебільшого жорстко залежать від ціни, що складається на ринку під впливом попиту і пропозиції. До того ж кожна наступна ланка в системі руху товару зазвичай не обізнана ані з величиною витрат попередньої ланки, ані з загальною (кумулятивною) величиною витрат на виробництво й організацію збуту товару до моменту його надходження конкретному посередникові, адже інформація про витрати є комерційною таємницею. Тому посередницька ланка змушена, погоджуючись на усталену ціну кінцевого продажу, визначати свою винагороду, знижуючи на її величину ціну продажу і таким чином визначаючи одночасно й закупівельну ціну.
З іншого боку, розповсюджені випадки, коли кінцева ціна продажу не лімітована, проте твердо задана ціна постачальника. В такому разі продавець визначає кінцеву ціну за допомогою тор-гівельної знижки, знаючи, яку саме величину знижки з кінцевої ціни він хотів би залишити собі.
При розрахунку ціни за допомогою торгівельних надбавок та знижок спираються на такі формули:
Відпускна ціна = Обігові витрати на 1 од. товару • (1 + Торгівельна надбавка у десяткових дробах)
Приклад 2.6
Магазинові запропонований товар, за який постачальник (виробник чи гуртовий продавець) хотів би отримати 8 тис. грн. Торгівельна знижка, на яку згодиться власник магазина (вона дасть йому змогу компенсувати обігові витрати, отримати бажаний прибуток і сплатити ПДВ), дорівнює 20%. Отже, він візьме цей товар на реалізацію лише в тому разі, якщо впевниться, що зможе продати його за ціною, яка дорівнює: 8 : (1 - 0,20) = 10 тис. грн.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Ринкове ціноутворення» автора Мазур О.Є. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Стадія 2. Гуртова торгівля роздрібна торгівля“ на сторінці 1. Приємного читання.
