Загальні правила ціноутворення на заємопов'язані товари
Загальними правилами і рекомендаціями щодо ціноутворення на товари, які пов'язані між собою, є такі: 1) потрібна якомога точніша, надійніша, обґрунтована, достовірна, бажано кількісна інформація про типи
взаємозв'язків усередині товарної лінії;
• 2) при ціноутворенні на основі товарної лінії варто аналізувати лише суттєві та явні взаємозв'язки між товарами - це зв'язки замінювання та доповнення;
• 3) при встановленні цін варто розуміти, що від частини прибутку від одного товару потрібно відмовитися заради вищого прибутку від усієї товарної лінії. Так, при ціноутворенні на субститути ціни дорожчого різновиду товару встановлюють вище ізольованих, а ціни на недорогі товари - нижче, щоб штучно "розвести" ці товари подалі й ослабити "жорсткість" взаємозв'язку. При врахуванні ефекту доповнення ціни в рамках товарної лінії встановлюють нижче за оптимальні ізольовані ціни;
• 4) при ціноутворенні на варіанти й додаткові елементи виробу треба не тільки враховувати витрати, а й приділити максимум уваги цінності таких елементів і еластичності за ціною. Дуже часто еластичність за ціною основного товару і цих елементів істотно розрізняються;
• 5) у ціноутворенні на основі товарної лінії потрібно враховувати динамічні ефекти: наприклад, вплив продажу товару на майбутній виторг від післяпродажного обслуговування. Орієнтиром тут може стати динаміка попиту на товар і на сервіс упродовж життєвого циклу;
• 6) додавання різновиду товару чи його зняття з виробництва може вплинути на ціни всіх товарів, тому в такому разі доцільно знову переглянути цінову політику;
• 7) ціноутворення на основі товарної лінії передбачає координацію кількох товарів. Цьому часто не сприяє ситуація, за якої центри управління товарами організаційно роз'єднані. Завдання компанії в цьому разі - передбачити організаційний механізм, який забезпечує потрібну координацію;
• 8) оптимальна ціна дорожчого продукту у взаємозв'язаному ціноутворенні вища, ніж оптимальна ціна при ізольованому ціноутворенні;
• 9) оптимальна ціна дорожчого продукту у взаємозв'язаному ціноутворенні збільшується у міру зростання перехресної еластичності, тобто у міру посилення ефекту заміщення;
• 10) оптимальна ціна дорожчого продукту зростає у міру збільшення прибутковості субститутів: чим вони прибутковіш, тим дорожче обходиться фірмі їхнє взаємне "поїдання" і тим більше його потрібно уникати;
• 11) оптимальна ціна менш дорогого продукту при груповому ціноутворенні, як правило, нижча за його оптимальну ізольовану ціну (хоча це буває не завжди). Тому ціни двох продуктів розрізняються сильніше, якщо вони є продуктами-замінниками і належать до однієї товарної лінії, ніж якщо вони до неї не належать;
• 12) поповнення продуктової групи продуктом-замінником впливає на оптимальні ціни решти продуктів, тому часто при груповому ціноутворенні потрібно враховувати більше, ніж два продукти, що робить ціноутворення комплексним.
ІНІЦІАТИВНА ЗМІНА ЦІН НА ВЗАЄМОЗВ'ЯЗАНІ ТОВАРИ
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Ринкове ціноутворення» автора Мазур О.Є. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ВСТАНОВЛЕННЯ ЦІНИ НА ВЗАЄМОДОПОВНЮВАЛЬНІ ТОВАРИ“ на сторінці 3. Приємного читання.
