Проте і при двох цінах компанія стикається з недоотриманим прибутком, який символізують трикутники Х3, Х4, Х5. Для того, щоб переправити його в "кишеню" компанії, потрібно вдатися до ще більшої диференціації, наприклад, призначити три ціни замість двох. Три класи цін означатимуть, що на рис. 6.5 з'явиться четвертий трикутник Х6 який символізуватиме "недоотримані гроші" від клієнтів чергового класу. Ці чотири трикутники разом будуть меншими, ніж три трикутники у варіанті з двома класами цін. В нашому прикладі три оптимальні класи цін та обсяг продажу будуть такими, як це зазначено в табл. 6.3.
Таблиця. 6.3. Формування трьох цінових класів
| Ціна, грн | Обсяг продажу, од. | |
| Перший клас | 330 | 200 |
| Другий клас | 620 | 200 |
| Третій клас | 910 | 200 |
| Разом: | - | 600 |
Однакова кількість клієнтів в кожному класі пов'язана з початковим припущенням про лінійну криву обсягу продажу. Насправді клієнтів зазвичай більше в нижчому, а не у вищому класі, проте головне - зрозуміти принцип диференціації. Не наводячи докладних розрахунків, зазначимо, що цього разу прибуток зросте на 12,2% більше, ніж при системі з двома цінами, і на 50% більше, ніж при єдиній ціні. Це збільшення досягнуте завдяки 50%-у зростанню обсягу продажу - з 532 до 600, тоді як середня ціна одного місця все одно лишається на рівні 620 грн. Тепер компанія отримає 75% потенційного прибутку.
У випадку з лінійним попитом при переході від єдиної оптимальної ціни до двох оптимальних цін завжди відбувається збільшення частки оптимального прибутку компанії з 50 до 67%, а додавання третього класу підвищує цю частку до 75%. Загальна залежність при цьому показана на рис. 6.6.
Рис. 6.6. Вплив кількості диференційованих цін на прибуток (при лінійній кривій попиту)
Разом з тим головне питання диференціації цін полягає у пошуку відмінностей між ринковими сегментами, бо не так складно запропонувати різні ціни, як їх виправдати. Приміром, для готельного бізнесу відмінність цін повинна бути підтверджена відмінностями в якості сервісу: в інтер'єрі номерів, їхній площі, особливостях меню, послугах з оплати і бронювання місць тощо. Якщо цього всього немає, то диференціація цін є абсолютно неефективною.
Що стосується вибору оптимальної кількості класів та оптимального співвідношення цін в них, то це залежить від двох чинників:
• 1) від того, наскільки розрізняються між собою потенційні покупці;
• 2) від додаткових витрат, які виникають при складніших структурах цін (пов'язаних з пошуком сегменту, створенням особливого продукту, розробкою спеціального комплексу маркетингу та ін.).
Тому за наявності різнорідних покупців маржинальний прибуток збільшується швидко тільки в тому разі, якщо темп його зростання не випереджається збільшенням витрат на управління чисельними класами й співвідношенням різних цін.
Отже, як ми переконалися, політиці єдиної ціни властиві серйозні недоліки, оскільки вона ускладнює отримання фірмою потенційного прибутку від виготовлених товарів чи послуг.
Приклад з дискотекою
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Ринкове ціноутворення» автора Мазур О.Є. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ ЦІН: ДВА ПРИКЛАДИ“ на сторінці 2. Приємного читання.
