• 1) зменшення ціни виправдовує себе, якщо додатковий мар-жинальний прибуток, отриманий від зростання обсягів збуту, перевищує його скорочення від зниження ціни;
• 2) підвищення ціни виправдовує себе, якщо отриманий від цього додатковий маржинальний прибуток перевищить його скорочення від зменшення обсягу збуту.
У практиці часто розраховують показник беззбиткової зміни продажу - тієї його величини, яка необхідна для збереження маржинального прибутку на попередньому рівні після зміни цін. Беззбитковий обсяг продажу в цьому сенсі означає, що при зниженні ціни втрата прибутку через ефект ціни повністю покривається його приростом, спричиненим ефектом обсягу (А = В). І, навпаки, беззбитковий обсяг продажу при зростанні ціни показує, що збільшення прибутку внаслідок ефекту ціни повністю покриває його втрату, викликану ефектом обсягу (А = В). В обох випадках чистого приросту маржинального прибутку фірма не отримує.
Щоб досягти ситуації беззбитковості, менеджери повинні визначити, якою повинна бути зміна обсягу збуту, достатня для компенсації втрати прибутку. Потім вони мають вивчити можливості виробництва і попиту щодо досягнення точки беззбитковості і на цій підставі ухвалити оптимальне цінове рішення.
Для підвищення ефективності цінового фінансового аналізу варто зважати на таке.
• для отримання надійних даних про витрати на одиницю продукції потрібно вичленувати із загального потоку бухгалтерської інформації тільки ті дані, які безпосередньо стосується продукції, щодо якої приймають цінові рішення. Інакше кажучи, некоректно (якщо тільки цінові зміни не стосуються всієї продукції) спиратися на інформацію про весь обсяг виготовленої і проданої продукції, яка міститься у фінансовій звітності і формується щокварталу або щорічно. Потрібно мати дані лише про ту частину випуску, яку торкнеться зміна чи призначення ціни. Наприклад, якщо фірма планує зниження цін на певний вид товару, то їй потрібна фінансова інформація тільки про ту додаткову кількість цих товарів, яку вдасться продати завдяки зниженим цінам. І, відповідно, якщо фірма планує підвищення цін, то будуть потрібні дані про те, яких витрат вдасться уникнути через те, що продаж скоротиться. Визначення таких реальних питомих витрат потребує внесення деяких змін до процедур обліку витрат, які застосовують бухгалтери. Це достатньо непросте завдання, особливо для українських підприємств, для яких управлінський облік, - швидше виключення, ніж правило;
• варто завжди пам'ятати, що для обґрунтування цінових рішень важливі не стільки середні, скільки прирістні показники (витрат, прибутку, обсягу продажу та ін.);
• дуже важливо визначити точку відліку - такий рівень показників фірми, який приймається як орієнтир при аналізі цінових рішень і з яким далі зіставляються можливі зміни після коригування цін. Зазвичай початковими характеристиками фірми виступають поточні показники - обсяг продажу і сума прибутку. Проте у практиці ринок розвивається настільки динамічно, що, прораховувавши майбутню цінову політику, не можна виходити з незмінності ринкової ситуації. Тому більш коректно визначити точку відліку не на даний момент, а на момент зміни ціни в майбутньому. Наприклад, якщо компанія планує реалізувати свої цінові рішення через рік, а менеджери прогнозують до цього часу зростання галузевого обсягу продажу, або ж протягом року буде проведена широка рекламна кампанія, яка змінить витрати фірми, то, очевидно, що всі рішення слід розглядати стосовно майбутнього періоду. Ігнорування цього факту призведе до істотних помилок в розрахунках і ухваленні неефективні цінові рішення.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Ринкове ціноутворення» автора Мазур О.Є. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „МЕТОДОЛОГІЯ АНАЛІЗУ ФІНАНСОВИХ НАСЛІДКІВ ЗМІНИ ЦІН“ на сторінці 2. Приємного читання.
