Найбільший прибуток обіцяє варіант 3, який передбачає встановлення ціни 10 грн.
Якби підприємство перебувало в стані невизначеності, і ймовірності попиту залежно від ціни були б невідомі, то при ухваленні рішення про ціну менеджерам варто було б орієнтуватися на мак-симінні стратегії, а також критерії Гурвіця й Севіджа.
Проведемо аналіз максимінних стратегій (табл. 4.33).
Таблиця 4.33. Застосування максимінних стратегій
Підприємство може вибрати чотири стратегії:
1) Максимізація максимальних результатів - найбільш оптимістичний прогноз, який обіцяє найкращий результат. Для цього знаходимо максимальні значення прибутку по рядках, з яких ясно, що найбільший прибуток 6500 грн досягається при виборі стратегії Б3 - призначенні ціни 10 грн:
шах (100, 3300, 6500) = 6500 грн. Вибір стратегії, яка обіцяє надмірно оптимістичні результати, є недоцільним, адже прогноз може не здійснитися, і фірма зазнає збитків.
2) Максимізація мінімальних результатів (стратегія максиміна, або критерій Вальда) - вибір песимістичної
стратегії, яка обіцяє кращий з усіх найгірших результатів по кожній стратегії. Для цього розраховуємо мінімальні значення прибутку по рядках і вибираємо з них максимальне: шах (-500, 1500, 3500) = 3500 грн. Цей прибуток відповідає стратегії Б3 (ціна 10 грн). Можна бути упевненим, що призначивши таку ціну, при будь-якій з умов кон'юнктури ринку чистий результат буде не гірший, ніж 3500 грн. Тому таку стратегію називають нижньою ціною гри, або максиміном. Максимінна стратегія є єдиною абсолютно надійною при ухваленні рішень в умовах невизначеності.
3) Мінімізація максимальних результатів (стратегія мінімакса) показує найгірший ре-зультат з усіх найкращих. Для цього по рядках підраховуємо максимальний прибуток і вибираємо з цих значень найменше:
шіп(100, 3300, 6500) = 100 грн. Ця величина називається верхньою ціною гри, або мінімак-сом. Її використання забезпечує гарантований мінімальний прибуток з усіх максимальних результатів дії кожної стратегії. В нашому прикладі це стратегія Б1 (ціна 6 грн).
4) Мінімізація мінімальних результатів - показує найменший виграш (найбільшу втрату) з усіх можливих. Вибираємо найменше значення з мінімальних по рядках значень:
шіп(-500, 1500, 3500) = -500 грн.
Якщо фірма прийме стратегію Б1 і призначить ціну 6 грн, то вона має бути готова до того, що якщо попит виявиться найсприятливішим (1000 од.), вона зазнає збитків в розмірі 500 грн.
Остаточний вибір ціни здійснюється менеджером, виходячи із завдань компанії, її схильності до ризику, поточних показників прибутковості та ін.
Ще один критерій - критерій Гурвіця - дає змогу вибрати оптимальне рішення між двома крайнощами: максимаксною і максимінною стратегією, тобто між песимістичною оцінкою і надмірним оптимізмом. Ваговими факторами слугують при цьому коефіцієнт (ступінь) оптимізму х, який застосовують до мак-симаксної віддачі, та його доповнення (1 - х), яке застосовують до максимінної віддачі. Тоді грошова віддача кожної стратегії дорівнює:
Є = х • Мах + (1 - х) • Міп, де Мах - значення максимуму по рядках, Міп - значення мінімуму по рядках.
Альтернатива (цінова стратегія) з найбільшою вартістю величини Є є оптимальною.
Значення коефіцієнту оптимізму перебуває в межах від 0 до 1, причому при х = 0, тобто при пе-симістичному настрої, отримуємо максимінну стратегію, а при х = 1, тобто налаштувавшись абсолютно оптимістично, - максимаксну. Отже, рішення, прийняте згідно з критерієм Гурвиця, залежить від величина х, яка, своєю чергою, обумовлена власним відношенням менеджера, який приймає рішення, до ризику.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Ринкове ціноутворення» автора Мазур О.Є. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЦІНОУТВОРЕННЯ В УМОВАХ РИЗИКУ І НЕВИЗНАЧЕНОСТІ“ на сторінці 3. Приємного читання.
