Фірма має ретельно підготуватися до тендеру і якісно розробити тендерну пропозицію (оферту). Цей процес є дорогою і тривалою процедурою, а прибутковість операції в разі перемоги значною мірою залежить від рівня кваліфікації фахівців фірми і її попереднього досвіду.
При визначенні своєї ціни фірма повинна брати до уваги три найважливіших чинника:
• 1) передбачувану кількість можливих учасників - чим їх більше, тим більше повинні бути знижені ціни, оскільки зростає ймовірність того, що хтось з них запропонує нижчу ціну;
• 2) передбачуваний діапазон можливих цін;
• 3) цілі, які ставить фірма, беручи участь в тендері. Інформацію про можливі ціни та кількості учасників компанія
отримує з даних про минулі торги чи на основі експертних евристичних висновків (якщо торги проводяться вперше). Що стосується цілей фірми, то при ціноутворенні на них слід звернути особливу увагу. Цілі участі фірм в тендерах можуть бути різними: отримання максимального прибутку; завантаження вільних виробничих потужностей; сподівання на подальші замовлення; проникнення на новий ринок; збереження зайнятості для найцінніших працівників; збільшення виробництва, продажу й прибутку; забезпечення виживання фірми та ін.
Поставлена мета впливає на рівень запропонованої ціни. В будь-якому разі завдання ціноутворення зводиться до того, щоб призначити максимальну ціну, яка була б одночасно менше най-мінімальнішої ціни, запропонованої іншими учасниками. Іноді, щоб підвищити ймовірність отримання замовлення, компанія навіть пропонує ціну нижче за свої витрати (зрозуміло, що тоді вона не переслідує мету отримання додаткового прибутку).
Алгоритм тендерного ціноутворення полягає в таких етапах:
• 1) визначення цілей участі фірми в тендері;
• 2) оцінювання внутрішніх можливостей;
• 3) збирання інформації про кількість можливих учасників і їхні ціни;
• 4) визначення ймовірності отримання контракту за конкретної ціни та умов тендеру;
• 5) розрахунок прибутку при різних цінах з урахуванням ймовірності виграшу тендеру при кожній ціні. Тут використовують методику маржинального аналізу, а обчислення маржинального прибутку здійснюють за формулою:
МПі = (Ц - АУС) • Рі ,
де і - варіант ціни;
МПі - маржинальний прибуток при і-й ціні з урахуванням ймовірності виграшу торгів; АУС - питомі змінні витрати;
Рі - ймовірність отримання замовлення при і-й ціні.
До оферти включають ту ціну, яка дає змогу максимізувати маржинальний прибуток. Проте такий однозначний висновок справедливий для тих фірм, які беруть участь в багатьох торгах і повинні сформувати свій портфель пропозицій відповідно до завдання максимізації загальної маси виграшу. Якщо ж фірма діє в умовах ринку, що перебуває в стані стагнації або переживає серйозні фінансові труднощі, то для неї прийнятною може виявитися ціна, яка обіцяє найбільші шанси на перемогу хоч би при мінімальній (мінімально прийнятній) величині маржинального прибутку.
Приклад 4.23
Уряд запропонував меблевій фабриці взяти участь в торгах на розміщення замовлення на 1000 шкільних парт. Фабрика використовує 55% своїх виробничих потужностей, випускаючи 3000 парт, і продає їх магазинам за ціною 190 грн за парту. Змінні витрати на одну парту становлять 50 грн, постійні витрати - 60 грн. Фірма в цілому забезпечується достатнім прибутком, тому не пропонуватиме на торгах вкрай низьку ціну - "ціну виживання". Мета її участі в торгах - максимі-зація прибутку, що й визначатиме ціну оферти.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Ринкове ціноутворення» автора Мазур О.Є. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ ЦІН З ОРІЄНТАЦІЄЮ НА КОНКУРЕНЦІЮ“ на сторінці 2. Приємного читання.
