• 1) "парадокс Гіффена" - при підвищенні цін на товари життєвого значення (хліб, картопля) люди з невисокими доходами збільшують на них попит, побоюючись ще більшого здороження;
• 2) "ефект Веблена" - при підвищенні цін на предмети розкоші (коштовності, ексклюзивний одяг, автомобілі) деякі люди, схильні до демонстративного споживання, купують їх у більших кількостях.
Приклад 3.2
Супермаркет "Афінна" реалізує гуртом та уроздріб широке різноманіття харчової і промислової продукції. Упродовж звітного кварталу отримано функцію попиту на картоплю у вигляді 06 = 400 - 2Р, де Р - ціна 1 кг, яка трималася на рівні 2 грн/кг. Також були проведені цінові експерименти щодо однієї з марок дорогого коньяку та емульсійної фарби: ціна на коньяк була знижена з 400 до 385 грн за пляшку, що збільшило обсяг продажу впродовж трьох днів з 40 до 45 пляшок; а здешевлення фарби для гуртових покупців з 24 до 18 грн за банку за два тижні призвело до зростання збуту з 10 000 до 18 000 банок.
Для визначення цінової еластичності кожного товару потрібно застосовувати різні методи.
Для картоплі слід застосувати 1-й варіант методу точкової еластичності, тому що точно відома ринкова ціна товару та функція його попиту:
Р 2 2
Б, =0'(Р)----= - 2 •-----------= - 2 •-----= - 0,010%.
О(Р) 400 - 2 • 2 396
Оскільки за модулем коефіцієнт еластичності менше одиниці, то попит на картоплю нееластичний, відтак 1%-е зростання цін на цей продукт відносно початкового рівня (2 грн/кг) призведе до зниження попиту на 0,010%. Таким чином, знижувати ціну не треба.
Для коньяку доцільно використати 2-й варіант методу точкової еластичності, адже зміна ціни перебуває в межах 5%, що гарантує відносно надійний результат:
02 - 01 Р2 - Р1 45 - 40 385 - 400
Б, =------ : --2---- =-------:--------= 0,125 : (-0,038) = - 3,29%.
6 01 Р1 40 400
Попит на коньяк еластичний, оскільки | - 3,29% | > 1. Ціну коньяку можна знижувати, і це спричинить значне зростання обсягу збуту. Для емульсійної фарби треба скористатися формулою дугової еластичності, позаяк зміна ціни значно перевищує 5% і становить (24 - 18) : 24 • 100 = 25%. Коефіцієнт еластичності є таким:
<32 - <з Р2 - Р1 18 000 - 10 000 18 - 24 8000 - 6
6 (<32 + 01) : 2 ' ( Р2 + Р1) : 2 (18 000 + 10 000) : 2 ' (18 + 24) : 2 14 000 ' 21
Оскільки - 2% > 1, попит еластичний, тож при зниженні ціни на 1% обсяг продаж зростає на 2%. Ціну можна знижувати.
ЗАСТОСУВАННЯ ЦІНОВОЇ ЕЛАСТИЧНОСТІ ПОПИТУ В ЦІНОУТВОРЕННІ
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Ринкове ціноутворення» автора Мазур О.Є. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЦІНОВА ЕЛАСТИЧНІСТЬ ПОПИТУ: ЇЇ ВИДИ І СПОСОБИ ВИЗНАЧЕННЯ“ на сторінці 3. Приємного читання.
