• 2) у вигляді таблиці (табл. 3.1);
• 3) як математичну функцію чи модель. Наприклад, дані табл. 3.1 точно трансформуються на лінійне рівняння попиту д° = 250 - 2Р;
• 4) у вигляді графічної кривої. Лінії попиту можуть мати різну форму, особливо це стосується індивідуального попиту, оскільки він пов'язаний з поведінкою споживача. Але найчастіше це спадна пряма або крива, що виражає закон попиту (зворотну залежність між попитом і ціною), причому не має значення, на якій графічній осі позначати ціну, а на якій - кількість купівель. Варіанти її зображення є різними. Це:
– звичайна крива попиту, яка віддзеркалює залежність кількості купівель в натуральному чи грошовому вираженні від рівня ціни. На рис. 3.3 відображено таку криву, побудовану за даними табл. 3.1;
– крива ймовірності купівель - графік, що показує, яка частка генеральної сукупності покупців погодиться придбати товар за того чи іншого рівня ціни. Вона нагадує своїми контурами криву попиту, але замість кількості купівель вказується відсоток покупців, для яких та чи інша ціна є прийнятною (рис. 3.4).
– шкала попиту, яка показує точки ціни й попиту, не з'єднані лініями (рис. 3.5). Застосування шкали попиту є доцільним у разі, якщо виведене на основі набору значень ціни й кількості рівняння попиту може виявитися не єдиним можливим варіантом, а відтак крива попиту може бути різною за формою (рис. 3.6).
Яку форму представлення попиту варто використовувати? Попри те, що форма вторинна по відношенню до кількісного розрахунку як такого, в маркетингових дослідженнях склалася практика, за якої найчастіше застосовують графічне представлення, адже воно суттєво полегшує сприйняття й аналіз. Тим не менше в основі кривої попиту майже завжди лежить математична модель.
У практиці реальна крива попиту рідко має форму прямої або навіть плавний, безперервний вигляд. Найчастіше вона має різкі злами - цінові точки (пороги), в яких лінія попиту робить стрибок вниз. Найвищий прибуток досягається саме в цих точках. Це відбувається тому, що вище за цінову точку обсяг продаж різко знижується, значно скорочуючи прибуток. Нижче за цінову точку рівень продаж або не змінюється зовсім, або змінюється несуттєво, проте оскільки ціна знижена, то прибуток знов-таки скорочується. Така лінія попиту показана на рис. 3.7. Її немов би "стерті" східці означають, що обсяг попиту змінюється за як завгодно малої зміни ціни, проте змінюється по-різному. Так, підвищення ціни товару з Р3 до Р2 призводить до скорочення попиту майже в 2 рази, тоді як її зниження з Р3 до Р4 дає нікчемно малий його приріст. Таким чином, попит на цей товар може виявитися доволі чутливим до підвищення ціни, та майже нечутливим до її зниження (чи навпаки).
Причинами виникнення цінових точок є такі:
• існують ціни, перевищення яких відчуватиметься особливо сильно тільки тому, що нова цифра здається значно більше попередньої (100 більше 99);
• існують "звичні" цінові точки - ціни, які довго не змінюються і відносно давно знайомі покупцям;
• якщо цінові точки наближені до товарів-замінників, то при їх перевищенні покупці переключаються на інші товари. Цей ефект проявляється при майже повній ідентичності конкуруючих товарів.
Виявлення цінових точок на кривій попиту дає змогу звузити вибір при визначенні ціни і слугує психологічною основою для неординарних стратегій ціноутворення.
Визначення типу і рівняння функції попиту
Для виведення загального тренду динаміки попиту на товар компанії чи на певну товарну групу потрібні дані про попит і ціни з фактичних звітів про збут або отримані за результатами кількох спостережень, причому чим даних більше, тим точніше тренд.
Функція попиту добре моделюється за допомогою комп'ютерної техніки й використовується для прогнозування попиту, планування базових рівнів цін для майбутнього періоду, уточнення цінових розрахунків з урахуванням досвіду початкового періоду продаж та ін. Метод дає укрупнену картину і є корисним для розуміння загальної цінової чутливості на певному галузевому і територіальному ринку.
Методика оброблення й аналізу даних ґрунтується на побудові регресійних рівнянь, в яких визначається залежність між ціною та обсягом купівель. Отримані результати значною мірою залежать від прийнятих дослідниками вихідних умов і, перш за все, від форми регресійної залежності, що використовується як відправна модель. Якщо дослідник спочатку невірно задав математичну форму залежності між ціною та продажами, то достовірність його висновків буде низькою.
Крім того, висновки регресійного аналізу можна вважати достовірними лише в межах того діапазону значень змінних, який був використаний під час аналізу. Немає жодних підстав вважати, що ці закономірності збережуться за межами таких діапазонів. І, нарешті, варто пам'ятати, що будь-яка регресійна модель описує зв'язки, що склалися у минулому, а відтак не може вважатися абсолютно надійною моделлю для прогнозування. Що більшою мірою зовнішні параметри майбутньої ситуації відрізнятимуться від їхніх значень у минулому, то менш надійними будуть прогнози на основі регресійних моделей.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Ринкове ціноутворення» автора Мазур О.Є. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „АНАЛІЗ ПОПИТУ І ОЦІ НКА ЙОГО ЕЛАСТИЧНОСТІ“ на сторінці 2. Приємного читання.
