Друга складова систематизації цін полягає в тому, що усі ціни будь-якого внутрішнього ринку розглядаються як система співвідношень цін на абсолютно різну продукцію: на виробничі й споживчі товари, на товари й послуги, на хліб і на паливо, на продовольчі й непродовольчі товари, на вітчизняні й імпортні товари, на продовольство й алкогольні напої, на товари першої необхідності й на предмети розкошу та ін. Попри те, що ці товари й товарні групи доволі складно зіставити між собою за споживчими властивостями, ціни на них є цілком співмірними і навіть піддаються певній умовній ієрархії.
Основою цього об'єктивного факту, який полягає в наявності внутрішнього взаємозв'язку цін в межах декотрої єдиної системи, є підпорядкованість різних стадій суспільного відтворення. Оскільки окремі галузі тісно взаємозв'язані між собою, встановлення кількісних пропорцій між ними визначає певне співвідношення цін. Якщо на продукцію одних галузей будуть встановлені надто високі ціни, а на продукцію інших - надто низькі, тобто якщо чистий дохід буде необгрунтовано перерозподілено на користь одних галузей, то це може спричинити порушення пропорційності між окремими сферами матеріального виробництва.
В основі шкали цін лежить співвідношення економічних цінностей товарів, які, в свою чергу, обумовлені дією об'єктивних чинників окремо взятого періоду. Таким чином, єдина система економічних цінностей може бути довготривалою чи поточною. Система співвідношень довготривалих економічних цінностей будується для значного часового періоду, в якому згладжуються підйоми й спади економічного розвитку. Її можна умовно розглядати як шкалу співвідношень вартостей. Систему співвідношень економічних цінностей поточного періоду можна назвати шкалою цін байдужості, тобто шкалою таких цін, якими їм належало б бути на загальну думку тепер.
Довготривала система цінностей рідко збігається з поточною. Так, існують економічні цінності сьогодення чи завтрашнього дня, а існують економічні цінності на роки, десятиліття і навіть "на всі часи". Наприклад, замість "живого" транспорту в певний період часу з>явилися автомобіль і паровоз, згодом їхнє місце посіли літаки. Свічки й дрова були замінені електрикою. А от незмінною цінністю донині залишаються хліб і сіль, які повсякчас були мірилом вартості решти товарів.
Система економічних цінностей будується на взаємному впливі оцінок товарів: оцінка одного товару впливає на решту оцінок, а решта оцінок впливає на оцінку одного товару. Наприклад, об'єктивною основою зміни оцінки певного товару може бути зростання витрат на його виробництво або відповідних витрат на аналогічні товари. Здорожчання (чи здешевлення) імпортних товарів потребує адекватної зміни оцінок і вітчизняних товарів.
І довготривала, і поточна система економічних цінностей є еталоном для співвідношення ринкових, фактичних цін. Система економічних цінностей певного періоду розвитку економіки з усталеним рівнем НТП і типом суспільно-економічного устрою визначає економічні цінності сьогодення, а вони, своєю чергою, визначають ринкові ціни. Ціни на окремі продукти можуть відносно дешевшати і дорожчати, але система цінностей зберігає в собі критерії оцінки. Саме це дає змогу робити висновки типу "м'ясо подорожчало". Це означає, що в ряді цін на різні продукти м'ясо посідає нині не те місце, яке йому належало б посідати. Продукт також може стати відносно дорогим (дешевим) без підвищення (зниження) його ціни: це станеться в тому разі, якщо на інші продукти ціни зміняться, а на цей продукт - ні.
Взаємовплив системи економічних цінностей і системи ринкових цін схематично відтворює рис. 2.13. На ньому у вигляді шкал позначено три системи незмінної товарної номенклатури: довготривала система економічних цінностей, система економічних цінностей поточного періоду (цін байдужості) і система ринкових цін поточного періоду. Умовно представлено десять найважливіших товарів (наприклад: борошно, квадратний метр житлової площі, масло м'ясо, цукор, бавовняні тканини, кольоровий телевізор, автомобільний бензин, електроенергія, вантажний вагон, трактор). За базовий товар, ціна якого виражена 100%-ю величиною, прийнято в усіх трьох шкалах один товар, наприклад, центнер борошна (товар № 7), а ціни решти товарів вимірюються у відсотках - як відношення до ціни цього товару.
Номенклатура товарів усіх трьох шкал, зображених на рис. 2.13, однакова. У всіх варіантах зберігається як базовий один і той самий товар, ціна якого прийнята за 100%. Порядковий номер кожного з десяти товарів також однаковий. Проранжовано оцінки товарів (в порядку зростання) лише на шкалі довготривалих економічних цінностей. "Сплески" на шкалі системи цін байдужості вказують на їхнє відхилення від вартостей під впливом об'єктивних чинників теперішнього моменту, які обґрунтовано мотивують ці відхилення. Більш хаотичними є "сплески" чинних ринкових цін, які відображають вплив усіх чинників: і об'єктивних (прогнозованих), і випадкових.
Чому ринкові ціни відхиляються від поточних і довготривалих цінностей? По-перше, реальні ринкові ціни відрізняються від економічних оцінок під впливом безлічі випадкових чинників. По-друге, істотно спотворює систему економічних цінностей інфляція. Так, в період інфляції ціни на різні товари зростають нерівномірно, що деформує систему ринкових цін, відхиляючи її від системи цінностей. Особливо небезпечним це стає при гіперінфляції, коли з'являється тенденція повернення до натурального обміну товарами. Останній, як правило, є нееквівалентним, а тому виводить товари з системи цін і цінностей, що несприятливо позначається на ринковій кон'юнктурі, а, отже, і на формуванні ринкових цін.
Рис. 2.13. Взаємозв'язки трьох шкал в системі співвідношень цін
Практичне значення шкал співвідношень цін для завдань ціноутворення важко переоцінити. З рис. 2.13 можна відстежити три стадії ціноутворення:
• 1) формування економічної цінності як довготривалого орієнтиру;
• 2) визначення ціни байдужості, тобто очікуваної ринкової вартості, оцінки на сьогодні;
• 3) встановлення фактичної ринкової ціни.
Вказаний процес, по суті, є сучасним ціннісним ціноутворення, і відносно одного виду товару оцінка відбувається так, як це показано на рис. 2.14.
Рис. 2.14. Алгоритм формування індивідуальних і середніх цін
Приклад 2.16
Виробник годинників фірма "Віолент" планує до виробництва дві нові моделі економ-класу: модель А типу "будильник" та модель Б - настінний годинник. Потрібно з'ясувати середню з погляду споживачів ринкову ціну годинників обох типів, адже на ринку представлено кілька схожих моделей, які пропонують інші фірми. Розрахунок ціни проводять в три етапи:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Ринкове ціноутворення» автора Мазур О.Є. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Види цін за формою організації торгівлі“ на сторінці 2. Приємного читання.
