Змінні, які визначають соціальний клас, ідентифікують у дослідженнях по соціальній стратифікації, починаючи з 20-х років XX ст. Російський соціолог О. Кравченко пропонує належність до певної страти визначати за допомогою складного набору показників: дохід, освіта, престиж професії, належність до влади.
Перші три критерії мають об'єктивні одиниці виміру: дохід вимірюють у грошах, освіту – кількістю років навчання, владу – кількістю людей, на яких поширюється прийняте рішення. Престиж професії є суб'єктивним показником, оскільки відображає повагу до професійного статусу, – яка сформувалася в суспільній думці. З метою визначення престижу професій проводять репрезентативні опитування населення.
Американські дослідники критеріями належності до соціального класу вважають постійне місце проживання, культурні інтереси та світогляд. Проте найточнішими індикаторами соціального класу загальновизнано вважають освіту і рід занять. Робота, яку виконують споживачі, позначається на їх стилі життя. Залежно від роду діяльності змінюється і споживання. Американські дослідники вказують дев'ять змінних, які визначають соціальний клас: економічні змінні (заняття, дохід, володіння); змінні взаємодії (персональний престиж, асоціації, соціалізація); політичні змінні (влада, класове усвідомлення, мобільність).
Представники соціальних класів мають спільні вподобання – у виборі різноманітних товарів і торгових марок, тому деякі виробники фокусують свою діяльність на задоволенні потреб одного класу.
Параметром соціальної стратифікації є також соціальний статус.
Соціальний статус – становище людини в суспільстві, пов'язане з певними правами та обов'язками, привілеями, можливостями влади і впливу на інших.
Статус втілює економічне становище, але не тотожний соціальному класу. Заняття, освіта, дохід – статусні спектри, що відображають різні напрями або фактори, які цінує все суспільство.
Людина демонструє, що піднялася по соціальних сходинках, за допомогою особливих засобів (матеріальних об'єктів, манери поводити себе, смаку і власної мови, кола знайомств). Статусними символами слугують торгові марки і продукти, купівля яких може або буквально підвищити соціальний статус і престиж споживача, або просто повідомити про його статус оточенню.
Дослідники, які вивчають поведінку споживачів, розробили безліч методів для вимірювання і опису соціальних класів. Ці методи призначені для з'ясування співвідношення залежних змінних споживчої поведінки (використання продуктів, надання переваг торговим маркам, імідж магазину і покупки в ньому) з незалежними змінними соціального класу.
Методи вимірювання і опису соціальних класів поділяють на декілька груп:
• 1) об'єктивні – методи, які передбачають встановлення статусу за допомогою таких критеріїв: професія, дохід, освіта, розмір і тип житла, належність до певної організації;
• 2) суб'єктивні – методи, побудовані на повідомленнях одних людей про сприйняття ними статусу інших або на проханні до респондента зарахувати себе до певного класу. Цінність суб'єктивних методів для аналітика обмежена з двох причин: респонденти схильні завищувати свої класові позиції; вони уникають оцінювання контекстуальних критеріїв нижчого і вищого класів, тим самим перебільшують розмір середнього класу;
• 3) інтерпретаційний метод ґрунтується на "читанні" дослідником суспільства як "тексту". Використовують статті в пресі, Інтернет, телепрограми, новели, автобіографії, рекламу та інші повідомлення.
Американські дослідники виокремлюють два основні підходи у вимірюванні соціального класу і статусу: перший ґрунтується на одному вимірюванні, використовують однокритеріальний показник статусу; другий передбачає комбінування кількох вимірювань, при цьому використовується мультикритеріальний (інтегральний) показник.
Однокритеріальні показники оцінюють соціальний статус за одним виміром, однак насправді загальний статус індивідуума визначається кількома змінними.
Мультикритеріальні показники (комбінують декілька індикаторів) формуються на основі інтегрування оцінок за однокритеріальним показником. Для побудови мультикритеріального показника вибираються напрями вимірювання статусу (найчастіше заняття, освіта, дохід), далі їх шкалюють з бальною оцінкою значення і визначають формулу розрахунку.
Універсального вимірника соціального статусу не існує. Тому завдання маркетолога полягає у виборі оптимального вимірника престижу або статусу для вирішення конкретної проблеми.
Кристалізація статусу визначається схожістю оцінок статусу по всіх статусних вимірах.
Ф. Котлер за основу класифікації споживачів обрав рівень доходів, відповідно до чого суспільство поділив на сім класів: вищий, середній та нижчий прошарки вищого класу; середній та робітничий класи; вищий і нижчий прошарки нижчого класу.
В результаті маркетингових досліджень споживачів, що проживають у Франції, Германії, Італії і Великій Британії, було виділено вісім соціальних груп: верхівка суспільства, консерватори; головуючі традиціоналісти; традиційно робітничий клас; головуючі "нові"; законодавці мод; авангард; соціальні "утриманці"; малозабезпечені.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Поведінка споживача» автора Ларіна Я.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Соціальні фактори та соціальна стратифікація“ на сторінці 2. Приємного читання.
