На першому етапі, коли людина контактує із стимулом (подразником), активізуються її сенсорні рецептори і закодована інформація по нервових волокнах передається в головний мозок. Це явище називають відчуванням, на яке впливають три порогові значення інтенсивності стимулів:
• нижній (абсолютний) поріг – мінімальна кількість стимулювальної енергії, необхідної для виникнення відчування;
• граничний поріг – максимальний рівень інтенсивності подразника, при якому подальше збільшення стимулюючої енергії вже не впливає на відчування;
• диференціальний поріг – мінімальна зміна інтенсивності подразника, яку помічає індивід (якщо нижче абсолютного рівня, то також можна відчути, але це буде на підсвідомому рівні).
Коли маркетологів цікавить, чи буде зміна маркетингового стимулу відчутна для споживачів, то їм необхідно пам'ятати про диференціальний поріг відчуття (це поняття було запроваджено в науковий обіг німецьким вченим Ернстом Вебером), тобто про ту мінімальну зміну інтенсивності подразника, яку можна побачити. У 1834 р. Е. Вебер провів дослідження співвідношень відчуттів і подразників, які показали, що для того, щоб другий подразник сприймався як новий, він має відрізнятися на певну величину від вихідного. Ця величина є постійною пропорцією від вихідного подразника.
Це було відображено у такій формулі:
DJ / J – К,
де J – вихідний подразник, DJ – відмінність нового подразника від вихідного, К – константа, що залежить від типу рецептора (різна для різних видів відчуттів).
Так, щоб два чистих звуки сприймалися як різні, новий звук має відрізнятися від вихідного на 1/10 величини, нова вага – на 1/30, а для світлових подразників ця пропорція – 1/100. На основі даних досліджень Г. Фехнером була виведена формула основного закону психофізики: відчуття змінюється пропорційно логарифму подразника (закон Вебера – Фехнера).
У маркетинговій практиці необхідно знати диференціальний поріг відчуття (наприклад, при наданні знижок – щоб вони були відчутні). При розробці товарів відмінності в характеристиках порівняно з конкуруючими також повинні бути достатніми, щоб споживачі могли відчути їх. У протилежному випадку конкуруючі марки будуть сприйматися споживачами як однакові.
Увага. Це ступінь розумової напруги, спрямованої індивідом на зовнішній подразник. Увага виникає, коли стимули активують один або більше органів чуттів і виникле відчуття передається в мозок для опрацювання. Рекламодавці прагнуть змусити споживачів, щоб вони спочатку сфокусували свою увагу на подразнику, а далі більш інтенсивно витратили свою психічну енергію на опрацювання інформації з тим, щоб хоча б її частина запам'яталася споживачами.
Сприйняття реальності у людей неоднакове, тому процес сприйняття є вибірковим: споживачі помічають і інтерпретують стимули так, щоб вони збігалися з їх світоглядом. Крім того, на будь-якого споживача щоденно спрямовані сотні звернень, кожне з яких намагається його переконати чи поінформувати. Неможливо помітити кожне з них. Єдиний спосіб справитися з потоком інформації – сприймати її вибірково. Вибірковість означає, що люди приділяють увагу лише невеликій частині подразників. Які звернення проникнуть у свідомість – залежить як від особистісних факторів, так і від факторів, пов'язаних з самим подразником. Наприклад, на думку вчених, запахи прямо впливають на поведінку покупця. Приємний запах – швидкий спосіб покращити погане самопочуття, підняти настрій відвідувачів магазину, привернути їх увагу. Тому багато торгових мереж і агенцій використовують різноманітні аромати для створення відповідної атмосфери у своїх магазинах.
На концентрацію уваги може впливати музичний фон. Освітлення і кольорова гама також діють на сприйняття стимулів. Зокрема, в середньому людина моргає 32 рази в хвилину, а спеціальне освітлення змушує моргати 14 разів за хвилину, що сприяє концентрації уваги.
Фактори, що визначають увагу споживачів, можна поділити на три групи: стимульні, індивідуальні і ситуаційні.
Стимульні фактори. Це характеристики самих стимулів, яких налічують кілька:
• 1) розмір та інтенсивність. Імовірність звертання уваги на стимул залежить від його розміру. Великі стимули мають більше шансів бути поміченими, ніж стимули меншого розміру. Збільшення розміру рекламного оголошення підвищує його шанси привернути увагу. Частота публікації реклами в журналі має ефект, аналогічний здебільшого розміру реклами. Імовірність продукту бути поміченим у магазині залежить від величини відведеного йому місця на полиці. Це особливо важливо для предметів імпульсних покупок. Інтенсивність стимулу (голосність звуку, яскравість зображення) діє так само як і розмір;
• 2) колір і рух. Яскраво розфарбовані і рухливі предмети більш помітні. Яскраво розфарбоване упакування має більше шансів привернути увагу, ніж тьмяне. Однак ефект контрасту може обумовити зворотний результат: якщо всі рекламні повідомлення в журналі кольорові, чорно-біла реклама може привернути особливу увагу;
• 3) позиція. Це розміщення об'єкта в полі зору людини. Об'єкти, поміщені в його центрі, більш ймовірно будуть помічені, ніж ті, що скраю. Тому виробники споживчих товарів запекло конкурують за простір на рівні очей у магазинах. Реклама з боку правої руки привертає більше уваги, ніж та, що з боку лівої. Верхній лівий кут сторінки привертає увагу з більшою імовірністю, тоді як правий нижній – з меншою (тому що читають зліва направо і зверху вниз);
• 4) ізоляція. Це відокремлення об'єкта-стимулу від інших об'єктів, наприклад використання "білого простору" у пресі – розміщення короткого повідомлення в центрі порожнього або білого рекламного поля;
• 5) стиснуті повідомлення. Це повідомлення з прискореним темпом, що активує увагу;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Поведінка споживача» автора Ларіна Я.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Поведінкова реакція покупців“ на сторінці 2. Приємного читання.
