• суперноватори (25% потенційної місткості ринку): схильні до ризику і експерименту, мають високий соціальний статус, живуть, як правило, в містах;
• новатори (приблизно 13,5%): менш схильні до ризику, більш обережні у вчинках, аніж попередні;
• звичайні (приблизно 34% ): розважливі в учинках, намагаються не ризикувати, активні у суспільному житті, живуть, як правило, в сільській місцевості;
• консерватори (до 34%): з одного боку, не схвалюють нововведень, а з іншого – охоче наслідують новаторів і суперноваторів; як правило, це літні люди з низькими доходами, працюють на непрестижних роботах;
• суперконсерватори (до 16%): принципові противники змін, зберігають звички своєї молодості, як правило, не мають естетичного почуття, творчої фантазії.
Властивостями особистості пояснюють ті аспекти поведінки, що залишаються відносно незмінними незалежно від контексту. Тому параметри особистості можна застосовувати для прогнозування поведінки людини.
Однією із перших теорій, які пояснюють особистість, була психоаналітична теорія З. Фройда, що описує етапи формування і структуру особистості, акцентує на впливі підсвідомих сил на поведінку людини. З. Фройд вважав, що людина не може повністю усвідомити, що відбувається насправді в її душі і характеризує її як особистість. Часто вона не спроможна правильно зрозуміти і пояснити свої вчинки, оскільки основна частина її особистості – поза сферою свідомості. Структуру особистості, за З. Фройдом, можна представити у вигляді схеми (рис. 3.4). Особистість має три складники: Ід (Воно), Его (Я), Супер-его (Над-Я).
Рис. 3.4. Структура особистості (за З. Фройдом)
Ід (Воно) є продуктом біологічного досвіду, успадковане людиною від тварин, і діє у відповідності з принципом задоволення. Его (Я) формується через сприйняття і оцінку людиною самої себе і діє відповідно до принципу реальності. Супер-Его (Над-Я) є результатом впливу суспільства на свідомість і підсвідомість людини через різні соціальні інститути і керується соціальними нормами моралі і поведінки. Життєво важливі потреби, які заповнює Ід, постійно вимагають задоволення і тому підсвідомо спрямовують людину до дій. Найчастіше ці неусвідомлені захоплення конфліктують з моральними оцінками поведінки, які містяться в Супер-Его. Як наслідок, людина переживає стан незадоволення собою, тривоги і неспокою. Конфлікти, що виникають, вирішуються за допомогою свідомості (Его), яка прагне, щоб захоплення Ід були максимально задоволені і при цьому не були порушені норми моралі. Людина, прагнучи позбавитися від неприємного емоційного стану, виробляє у собі захисні механізми: заперечення критики на свою адресу; придушення думок і бажань, які суперечать моральним цінностям і нормам; розумне виправдання вчинків, які спричинюють хвилювання (виправдання своєї нездатності щось зробити небажанням цього робити або обставинами, які склалися); проекція (приписування власних негативних якостей іншим людям); інтелектуалізація (спроба відійти від емоційно загрозливої ситуації за допомогою її обговорення науковими термінами).
Якщо захисні механізми не спрацьовують, то неусвідомлені захоплення виражаються в символічній формі, наприклад, у вигляді сну, жарту, дивної поведінки і навіть у вигляді патологічних змін.
Не зважаючи на те що теорія З. Фройда неодноразово підлягала критиці через надмірну біологізацію людини і заниження ролі свідомості в детермінації поведінки, вона набула широкого застосування в торгових компаніях США в середині XX ст. Таке захоплення психоаналізом було зумовлене зниженням попиту на різні товари, загрозою перевиробництва, неефективністю використання традиційних методів дослідження ринку і просування товарів.
Психологи, озброївшись теорією З. Фройда, намагалися формувати серед споживачів відчуття невдоволення тим, що вони вже мають, спонукати їх до нових покупок; активізувати стимули, які зберігаються в підсвідомості.
Соціально-психологічна теорія
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Поведінка споживача» автора Ларіна Я.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Особистість і емоції“ на сторінці 2. Приємного читання.
