– людські ресурси, описувані за допомогою показників, котрі відображають кількість пропусків роботи, плинність кадрів, підвищення кваліфікації працівників тощо.
• 4. У сфері соціальної відповідальності — це надання допомоги суспільству, описуване такими показниками, як обсяг доброчинності, терміни проведення доброчинних акцій і под.
У будь-якій великій фірмі, яка мас декілька різних структурних підрозділів і декілька рівнів управління, складається ієрархія цілей, що становить собою деком позицію цілей вищого рівня з метою нижчого рівня. Специфіка ієрархічної побудови цілей обумовлена тим, що, з одного боку, цілі вищого рівня завжди мають ширший характер і мають більш довготерміновий часовий інтервал досягнення, а з іншого — цілі нижчого рівня виступають свого роду засобами для досягнення цілей вищого рівня.
Накопичений у господарській практиці великий досвід зі встановлення цілей дає змогу виділити кілька ключових вимог, яким мають відповідати правильно сформульовані цілі.
По-перше, цілі мають бути досяжними, вони не повинні бути нереалістичними, такими, що виходять за граничні можливості виконавців. Нереальна мета призводить до демотивації працівників і втрати ними орієнтиру, що дуже негативно позначається на діяльності фірми.
По-друге, цілі мають бути гнучкими. їх потрібно встановлювати так, щоб вони залишали можливість для їхнього коригування відповідно до тих змін, які можуть відбутися в оточенні.
По-третє, цілі мають бути вимірними. Це означає, що вони повинні бути сформульовані так, щоб їх можна було кількісно виміряти або якимось іншим об'єктивним способом оцінити, чи ж було досягнуто мети. Якщо цілі не можна виміряти, то вони породжують різночитання, утруднюють процес оцінки результатів діяльності й викликають конфлікти.
По-четверте, цілі повинні бути конкретними, такими, що мають необхідні характеристики для того, щоб можна було однозначно визначити, в якому напрямі має здійснюватися рух фірми. Мета має чітко фіксувати, що необхідно отримати в результаті діяльності, в які терміни її досягнути і хто повинен її досягати.
По-п'яте, цілі мають бути сумісними. Сумісність передбачає, що довготермінові цілі відповідають місії, а короткотермінові - довготерміновим цілям.
По-шосте, цілі мають бути прийнятними для основних суб'єктів впливу, які визначають діяльність фірми, і в першу чергу для тих, кому доведеться їх досягати.
Процес установлення місії і цілей складається з трьох послідовних стадій. На першій стадії відбувається осмислення результатів аналізу середовища, на другій — вироблення відповідної місії і, нарешті, на третій стадії безпосередньо виробляються цілі фірми.
Правильно організований процес установлення цілей передбачає проходження чотирьох фаз:
1. виявлення й аналіз тих трендів, які спостерігаються в оточенні;
2. встановлення цілей для компанії в цілому;
3. побудова ієрархії цілей;
4. встановлення індивідуальних цілей.
Таким чином, встановлені цілі визначають напрям руху фірми. Проте дуже часто від вибору засобів досягнення мети залежить, чи вдасться їй домогтися бажаних результатів. Отже, така обставина зумовлює важливість і необхідність наступного етапу стратегічного планування вибору стратегії фірми.
Вибір стратегії фірми
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Маркетинговий менеджмент» автора Белявцев М.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Визначення місії та цілей фірми“ на сторінці 3. Приємного читання.
