Тенденції еволюції маркетингового управління при переході до інформаційної цивілізації

Маркетинговий менеджмент

Це стало результатом японського досвіду в ранній період індустріалізації, коли уряд був змушений заохочувати розвиток сучасної промисловості, щоб Японія могла конкурувати з Заходом. При цьому уряд Японії дозволив імпортувати нові технології, особливо ті, які повинні зіграти стратегічну роль у майбутньому розвитку японської промисловості. До них належать дві групи:

1. стратегічно важливі галузі (літакобудування, виробництво вибухових речовин, ядерна енергетика, космос, обчислювальна техніка тощо);

2. просто важливі галузі (комп'ютери нових поколінь, лазерна і пов'язана з нею техніка, нові матеріали, металокераміка, безртутний електроліз солоної води, підводний видобуток нафти, штучна шкіра).

Усі ці галузі підтримуються державою з позиції можливостей імпорту продукції і технологій.

У промисловій атмосфері домінує конкуренція в дусі співпраці. При цьому атмосфера має в такому випадку двоякий характер.

По-перше, японські компанії в окремих секторах промисловості ведуть непримиренну конкурентну боротьбу один з одним, причому деколи вона має жорсткий характер за принципом: якщо компанія зможе вижити на внутрішньому ринку, то їх зростання і виживання на зарубіжних ринках пройдуть легко.

По-друге, між компаніями має місце і співпраця. Це виявляється тоді, коли промисловість у цілому намагається вирішити свої проблеми і веде переговори з урядом, чутливо реагуючи на коливання попиту і впливу антитрестових законів. Наприклад, асоціація японської фармацевтичної промисловості (об'єднує 78 компаній) прийняла до виконання розпорядження влади про припинення політики підтримки мінімального рівня цін на ліки, які продаються лікарням і лікарям. Стратегія визначення цін була визнана як несправедлива ділова практика, що завдає збитків суспільному добробуту.

Виробництво товарів, орієнтованих на світовий ринок, передбачає, що японський імідж зарубіжних технологій на ранніх етапах життєвого циклу товару може стати надзвичайно вигідним при подальшому експорті товару. Особливість багатьох японських фірм полягає у тому, що вони в разі імпорту технології починають виробництво товарів тільки з метою експорту, не продаючи їх у себе в країні. При цьому вони вивчають зарубіжний досвід, і такий підхід дає змогу випускати конкурентоспроможний товар нової марки як для внутрішнього, так і для зовнішнього ринку.

З урахуванням розглянутих чинників формуються і розробляються японські концепції маркетингу, оскільки в основі дії чинників на концепції маркетингу лежить своєрідний вияв економічної культури.

Розглянемо особливості відповідних концепцій з позиції цього аспекту (економічної культури).

У японському варіанті економічної культури, орієнтованої на споживача, концепція маркетингу є не що інше, як урахування бажань споживача, спільність відчуттів зі споживачем і задоволення їх на такому самому рівні, як сам виробник задовольняв би свої власні бажання. В американському ж варіанті акцент робиться на стратегічному аспекті, тобто визначенні потреби покупця для досягнення організаційних цілей. Іншими словами, японський варіант розглядає смаки і бажання покупця як природжені риси, які треба задовольнити без розмірковувань, а в американському маркетингу основне завдання — умовляння й переконання потенційного покупця (японське гасло — "нехай за себе говорять товари і послуги", американський — "нехай говорять продавці").

Разом з тим зазначені вище обставини не свідчать про такий факт, як захищеність споживача. Мають місце випадки, коли обмежуються інтереси споживачів у результаті неправильних дій якої-небудь компанії.

Японії, на відміну від Заходу, властиві добре розвинена система маркетингу відносно вивчення попиту споживача (його потреби сприймаються і задовольняються через високоякісні товари та послуги) і вдосконалення захисту споживача через законодавчу базу.

Значні особливості в японських компаніях становлять функції маркетингу і статус підрозділів маркетингу. Вони відрізняються залежно від профілю діяльності компанії й галузі промисловості. Так, наприклад, у технологічних та інженерних компаніях у промисловості головну роль виконує виробничий та інженерний відділи. Тут роль маркетингу не така значна. У той же час у промислових компаніях, чиї товари до певної міри стандартизовані (а отже, конкурують), підрозділи маркетингу також важливі, як і інші функціональні підрозділи. Це такі галузі, як текстильна, харчова, хімічна, сталеливарна та ін. Загалом підрозділи маркетингу мають вищий статус в обслуговуючих галузях промисловості, ніж у галузях матеріального виробництва.

У японських фірмах за останні роки виявилися два напрямки організаційного розвитку відділів: з чітко розмежованою та інтегрованою стратегією маркетингу. У підвідділах триває розподіл праці в різних видах діяльності з маркетингу, і за кожним з них закріплюються обов'язки. Тут варто зазначити, що серед усіх підвідділів підрозділ зі збуту — єдиний, який прямо пов'язаний з організаційною ієрархією.

Відмінності обов'язків лінійного й апаратного підвідділів мають велике значення для їх керівників. Так, зокрема, керівник, на якого покладені лінійні функції, прагне залишитися при них і отримати підвищення у верхній ешелон керівництва через виконання лінійних функцій. Керівник, який здійснює апаратні функції, прагне залишитися при виконанні тієї ж апаратної функції впродовж тривалого періоду, що може служити перешкодою до підвищення по службі. У цьому одна з причин того, що керівники іноді не проявляють старанності у виконанні апаратних обов'язків.

Другий тип структури, що відповідає інтегрованій стратегії маркетингу, становить процес передачі частини апаратних функцій і пов'язаних з ними підрозділів іншим підрозділам компанії.

Наприклад, підвідділи, що виконують спеціалізовані функції, з їх зростанням можуть виявитися некерованими і влитися в інші підрозділи (підвідділ планування випуску виробів може утворити спільний підрозділ з виробничо-інженерними службами, який діятиме незалежно).

Будь-яка організація (фірма, компанія тощо), будучи частиною однієї чи більше цілеспрямованих систем, сама є цілеспрямованою системою, частини якої— люди— мають власні цілі. Цілком очевидно, що якість функціонування, ефективність організації залежить від характеру впливу на неї людей — її елементів і систем, частиною яких вона є. Отже, в управлінні організацією можна виділити ряд відносно незалежних рівнів відповідальності за досягнення цілей керованої системи (організації*); цілей людей, які є елементами цієї системи, членами організації; цілей мегасистеми, до якої входить організація.

Ефективне управління за наявності конфліктів цілей різного рівня вимагає чіткого уявлення про функції організації відносно до своїх частин і системи, частиною якої вона є, а також власних цілей. Досягнення максимальної узгодженості дій членів організації є необхідною умовою ефективного управління. Використовувані керівником для цього засоби можуть широко варіюватися залежно від культури цієї організації в цілому, а також зокрема прийнятої відповідності з нею стилю управління.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Маркетинговий менеджмент» автора Белявцев М.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тенденції еволюції маркетингового управління при переході до інформаційної цивілізації“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Розділ 1. Сутність і роль маркетингового управління

  • Маркетингове середовище фірми

  • Завдання і функції маркетингового управління фірмою

  • Якісні підприємницькі цілі

  • Концепції управління підприємством в умовах ринку

  • Концепція маркетингу взаємодії

  • Концепція товару

  • Концепція класичного маркетингу

  • Основні етапи процесу маркетингового управління фірмою

  • Розроблення комплексу маркетингу

  • Тенденції еволюції маркетингового управління при переході до інформаційної цивілізації
  • Розділ 2. МАРКЕТИНГОВІ ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ

  • Маркетингові інформаційні системи

  • Маркетингові дослідження

  • Сегментація і вибір цільових ринків

  • Розділ 3. ПЛАНУВАННЯ МАРКЕТИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ФІРМИ

  • Характеристика плану маркетингу фірми та його складових

  • Планування в системі управління маркетингом

  • Розділ 4. Маркетингове стратегічне планування

  • Аналіз середовища підприємства

  • Визначення місії та цілей фірми

  • Вибір стратегії фірми

  • Виконання стратегії

  • Оцінка і контроль виконання стратегії

  • Використання CRM-технологій у маркетинговому стратегічному плануванні

  • і методика планування маркетингу

  • Розділ 5. ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ПРОЕКТУВАННЯ В МАРКЕТИНГОВОМУ УПРАВЛІННІ

  • Корпоративні культурні цінності

  • Інструментарій формування і розвитку корпоративної культури підприємств

  • Організаційне проектування маркетингових фірм і служб

  • Товарна структура організації маркетингу

  • Споживацька ознака (організація структури маркетингу за цільовими ринками)

  • Завдання і функції маркетингових підрозділів фірми

  • Управління торговельним персоналом маркетингової фірми

  • Ділова етика в маркетинговому управлінні

  • Розділ 6. УПРАВЛІННЯ РЕАЛІЗАЦІЄЮ ПЛАНІВ МАРКЕТИНГУ

  • Управління товарною політикою фірми

  • Управління політикою руху товару фірми

  • Управління комунікаційною політикою фірми

  • Управління процесом продажу

  • Розділ.7. КОНТРОЛЬ І АНАЛІЗ МАРКЕТИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ФІРМИ

  • Види маркетингового контролю та їхня характеристика

  • Маркетинговий аудит

  • Оцінка ефективності маркетингового управління

  • ДОДАТКИ

  • Додаток Б. Завдання, права й обов'язки співробітників основних підрозділів маркетингової системи