Метод питомої вартості. При розрахунку ціни виробу застосовують питомі ціни, їх нормативи. Наприклад, для визначення ціни сировини розраховується ціна одиниці її маси (1т, 1 барель, 1 кг, 1 л та ін.). Для продукції машинобудування використовуються інші нормативи: ціна 1 кінської сили, 1 см8 об'єму двигуна та ін. Якщо при виробництві виробу спостерігаються значні розбіжності за потужністю, масою та іншими параметрами, застосовується так званий коефіцієнт гальмування ціни. Він визначається як відношення ціни виробу більшої або меншої потужності до ціни виробу-аналога потужності. Потім розраховується питома ціна виробу, яка множиться на коефіцієнт гальмування ціни. Однак цей коефіцієнт ураховує лише один параметр і не враховує інших, тобто визначена ціна може бути використана лише як базова. Різновидом цього коефіцієнта є дещо складніший ступеневий коефіцієнт гальмування, який розраховується на основі інформації про ціни та параметрів функціонально однорідних груп продукції.
Метод комплексного параметричного ціноутворення. При визначенні ціни застосовується кілька параметрів, що впливають на ціну. Цей метод реалізується у два етапи.
На першому етапі послідовно враховується значення відібраних параметрів, тобто послідовним добором параметрів (методом експертної оцінки) виключаються поправочні коефіцієнти, за допомогою яких визначається вплив на ціну кожного з параметрів. Наприклад, на продукцію машинобудування параметрами є потужність, коефіцієнт корисної дії, кількість спожитої електроенергії та ін.
На другому етапі за допомогою регресивного рівняння визначається вплив на ціну обчислених на першому етапі параметрів. Кореляційно-регресійний аналіз дає змогу оцінити вплив на ціну техніко-економічних параметрів. На цьому етапі розрахунки виконуються в такій послідовності:
• складається таблиця техніко-економічних характеристик товару і визначається відповідна різниця їх числових значень;
• встановлюється вид рівняння, визначаються різні функціональні значення ціни та параметрів;
• за допомогою рівняння обчислюється конкретна ціна на товар.
Перевага цього методу полягає в тому, що він дає змогу при розрахунку ціни змінювати її залежно від зміни кожного параметра, а також впливати на її рівень.
Економіко-аналітичний метод. Детально аналізується ціна виробу щодо різних аспектів і розробляється та встановлюється ціна виробу. При цьому використовуються різні показники, що характеризують властивості виробу, попит на нього, кон'юнктуру ринку.
Аналіз передбачає розподіл показників цін на дві групи: показник ціни для продажу виробу та ціна експлуатації, під якою розуміють вартість експлуатаційних витрат при користуванні виробом. Цей показник відіграє дедалі більшу роль. В умовах розвитку науково-технічного прогресу він стає одним з основних чинників ціноутворення. Споживач приділяє увагу не лише техніко-економічним характеристикам виробу (потужності, продуктивності та режиму експлуатації виробу), а й показникам, що характеризують його надійність, безпеку при користуванні, комфортність, показники економічної експлуатації (дані про витрати палива, електроенергії, сировини, матеріалів, технічне обслуговування, можливість постачання або придбання запасних частин, гарантійний термін ремонту, оптимальний термін експлуатації). Чим менша ціна експлуатації, тим вища конкурентоспроможність виробу й більше можливостей для збільшення обсягів його реалізації. Так, споживач має вибрати один з двох електроприладів за ціною відповідно 100 і 120 гр. од., ціна експлуатації становить відповідно 300 і 220 гр. од. Звичайно споживач придбає товар, що має меншу сумарну ціну за рівності інших ціноутворюючих чинників. У цьому прикладі перевага буде надана товару, сумарна вартість якого менша, тобто 340 грн. (120 + 220). Сумарна вартість іншого виробу становить 400 грн. (100 + 300).
Визначаючи кінцеву ціну виробу, при укладенні контракту слід приділити увагу терміну окупності, який здебільшого дорівнює терміну експлуатації. У загальному вигляді термін окупності (То) визначається за формулою
де Цв — ціна виробу, гр. од.;
Пр — щорічний чистий прибуток від експлуатації цього виробу, гр. од.
Термін окупності встановлюється для машин, механізмів, обладнання, тобто для засобів виробництва. Для споживчих товарів (технічно складних механізмів, електротоварів, електроніки тощо) основним показником є гарантійний термін (термін, протягом якого виробник гарантує роботу механізму без ремонту, або ремонт здійснюється за рахунок виробника) і загальний термін експлуатації.
За допомогою розглянутого методу підприємство, яке реалізує товар, має змогу, проаналізувавши річні доходи і витрати, термін окупності, ціну експлуатації, найточніше визначити ціну закуповуваних виробів, виходячи з ціни, встановленої конкурентами, або цін аналогів, що склалися на світовому ринку.
Метод плинної ціни. Застосовується при укладенні угод на постачання споживчих товарів на довгий термін (на рік і більше) або на ще не вироблений товар. Витрати поділяються на елементи, з яких складаються матеріальні, трудові та фінансові ресурси; за кожним елементом визначаються темпи зниження або підвищення цін і вплив на них різних чинників (наприклад, підвищення цін на сировину й матеріали, а також витрат на транспортування, збільшення заробітної плати працівників, відсотків за користування банківським кредитом тощо), на основі чого встановлюються середньозважені ціни й визначається кінцева ціна, що може бути обумовлена в контракті.
Цей метод може ефективно застосовуватися також у галузі будівництва об'єктів національної економіки (промислове будівництво) і житла для населення.
Контроль за встановленням цін у контрактах зовнішньоекономічної діяльності, особливо щодо товарів, на які встановлюються обмеження (наприклад, індикативні ціни), здійснює митниця. Є кілька методів визначення митної ціни виробу.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Маркетингова цінова політика» автора Литвиненко Я.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Методи техніко-економічних розрахунків“ на сторінці 1. Приємного читання.
