Інфляція

Маркетингова цінова політика

Інфляція — ситуація в країні, за якої держава витрачає більше коштів, ніж може заробити за повної зайнятості працездатного населення, тобто за відсутності об'єктивної можливості збільшити виробництво суспільного продукту. Інфляція є чинником взаємовпливу на ціни. Щоб визначити вплив інфляції на ціни, її потрібно розглядати як невід'ємну частину ринкової економіки, а також визначити причини, які її породжують.

З економічного погляду, інфляція — це переповнення каналів грошового обігу паперовими грошима, випущеними в значно більшому обсязі, ніж товарна маса на споживчому ринку, що викликає зниження купівельної спроможності споживачів та продуктивності праці, збільшення доходів населення, дефіцит товарів, збільшення цін. Наявність великої маси зайвих грошей заважає нормальному функціонуванню економіки. Тому інфляція — це ситуація, за якої гроші не виконують у повному обсязі своїх функцій.

Насамперед це стосується функції грошей як міри вартості. За звичайного розвитку економіки ціни відображають вартість товару, яка зі зростанням продуктивності праці повинна знижуватись. При досягненні рівноваги попиту та пропозиції ціна також знижується. За інфляційних процесів навіть за зниження вартості виробу відбувається збільшення ціни (збільшення витрат на виробництво товарів).

Інколи державним органам вдається адміністративними методами зупинити зростання цін, але інфляційні процеси продовжують тривати самі по собі. У суспільстві наявні вільні гроші, не підкріплені відповідною товарною масою. Вони перестають відігравати функцію засобу обігу, тобто виконувати роль посередника в обігу товарів. Коли споживач не має змоги придбати на свої гроші товар, виникає напруженість, з'являється дефіцит та інші негативні процеси.

За інфляції гроші перестають виконувати й функцію засобу накопичення. Знецінення грошей призводить до зменшення розміру накопичень, зберігати грошові кошти немає сенсу, тому громадяни і підприємства вкладають гроші у валюту інших держав, з'являється ажіотажний попит, збільшується випуск паперових грошей, які видаються робітникам як незароблені.

У сучасній економічній теорії виокремлюють дві теорії, які пояснюють причини інфляції.

Перша теорія — кейнсіанська. За цією теорією чинником появи інфляції є надмірний попит на робочу силу. В основному це наслідок стимулювання державними органами різних програм зростання, а також втручання у сфери регулювання робочої сили. Головним чином вплив держави стосується спрямованості забезпечення високого рівня зайнятості населення. У деяких джерелах такий тип інфляції отримав назву інфляції попиту.

Друга теорія — монетарна. Механізм дії інфляції полягає у бажанні підприємців підвищити ціни на свої вироби з метою отримання більшого прибутку та бажанні й вимогах робітників збільшити заробітну плату. В цьому випадку можливе обмеження заробітної плати роботодавцями або встановлення жорстких співвідношень між темпами зростання заробітної плати та інших показників (наприклад, продуктивності праці, реалізації продукції та ін.). Іноді таку інфляцію називаються інфляцією витрат.

Виокремлюють дві головні стадії інфляції.

На першій, початковій, стадії інфляція проходить доволі повільно. Знецінення грошей не перевищує 2—3 % на рік. При зростанні грошових доходів та заробітної плати цей етап інфляції сприймається населенням досить позитивно. Різких негативних тенденцій для держави не спостерігається. В цілому це досить поширене явище для абсолютної більшості країн у будь-який час.

На другій стадії темпи знецінення грошей значно збільшуються й доходять до 600 % на рік. Це так звана галопуюча інфляція, характерною ознакою якої є те, що економічний розвиток держави практично зупиняється. Державне господарство входить у стан стагнації, тобто повністю зупиняється розвиток, соціально-політична ситуація загострюється, в державі зростає безробіття, починаються страйки та інші кризові явища.

Виокремлюють декілька причин появи інфляції.

• 1. Порушуються структурні співвідношення між виробництвом засобів виробництва і споживчих товарів. Збільшуються витрати на виробництво засобів виробництва, особливо зброї. Асигнування виробництва зброї призводить до того, що виробник не може повернути витрачені кошти або робить це за рахунок державного бюджету й перерозподілу коштів останнього між фондами споживання та накопичення.

• 2. Зростає дефіцит державного бюджету. Ця причина є продовженням першої. При цьому збільшуються витрати на фінансування збиткових галузей національної економіки (наприклад, сільського господарства), на соціальні потреби (виплата пенсій, матеріальної допомоги та ін.), боротьбу з безробіттям тощо. Для зменшення дефіциту бюджету держава змушена брати позики в інших країнах, випускати державні цінні папери та ін. При цьому швидкими темпами збільшується державний борг, знецінюються гроші.

• 3. Збільшуються обсяги довгострокових капіталовкладень. Це виявляється насамперед у збільшенні незавершеного будівництва й фінансуванні нових об'єктів. При цьому обсяги робіт та кількість робітників на таких об'єктах зменшується, а вкладені в будівництво кошти державі не повертаються.

• 4. Наявне безповоротне кредитування. Кредит надається як "подарунок". Надані банком кошти виплачуються у вигляді незаробленої заробітної плати робітникам, хоча товари й послуги при цьому не виробляються. Це так звані "безтоварні" кредити. Багато підприємств, особливо сільськогосподарських, практикує отримання кредитів, які й не планує повертати, що теж зменшує державний бюджет та викликає необхідність збільшення емісії грошей.

• 5. Збільшуються розміри заробітної плати та в цілому доходи робітників без збільшення виробництва споживчих товарів. При цьому зростає сукупний попит, порушується рівновага між кількістю грошей та товарів, які може придбати споживач.

Темп інфляції вимірюється за допомогою індексу цін, який визначається як співвідношення між сукупною ціною визначеного набору товарів і послуг, так званого ринкового кошика, даного та базового періодів. Розрахунок проводиться за формулою

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Маркетингова цінова політика» автора Литвиненко Я.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Інфляція“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Складові маркетингу та їх характеристика

  • Концепції та стратегії маркетингу: методика їх розробки

  • Цінова концепція

  • Концепція ефективності діяльності підприємства

  • Маркетинг і ціни та місце, яке вони займають у системі ринкової економіки

  • Функції маркетингу

  • Процес маркетингових досліджень та його характеристика

  • Розділ 2. МАРКЕТИНГОВА ЦІНОВА ПОЛІТИКА ТА ЇЇ ЗМІСТ

  • Аналіз та його місце в системі формування маркетингової цінової стратегії

  • Система планування цін та її зміст

  • Розділ 3. ЦІНА ЯК КАТЕГОРІЯ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ

  • Теорія трудової вартості

  • Ціноутворення в умовах ринкової економіки

  • Залежність ціноутворення від типу ринку

  • Ринок монопольної конкуренції

  • Ринки змішаної економіки

  • Сутність ціни та функції, які вона виконує

  • Функції цін

  • Стимулююча функція

  • Розділ 4. СТРУКТУРА ЦІНИ, її КЛАСИФІКАЦІЯ ЗА РІЗНИМИ ОЗНАКАМИ ТА ЧИННИКИ, ЯКІ ЇЇ ВИЗНАЧАЮТЬ

  • Витрати за включенням у собівартість

  • Чинники, які впливають на ціни

  • Пропозиція виробника

  • Особливості поведінки споживачів

  • Вплив держави на політику ціноутворення

  • Фінансова система

  • Кредитно-грошова система

  • Інфляція
  • Учасники каналів збуту

  • Види цін та їх характеристика

  • За територією дії.

  • Біржові ціни.

  • Ціни на послуги.

  • Розділ 5. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЦІН В УМОВАХ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ

  • Методи державного регулювання цін

  • Державне регулювання цін в Україні

  • Досвід регулювання цін в інших країнах світу

  • Іспанія

  • Швеція

  • Розділ 6. МАРКЕТИНГОВА ЦІНОВА ПОЛІТИКА ПІДПРИЄМСТВА ТА ЇЇ СУТНІСТЬ

  • Етапи розробки цінової політики та їх зміст

  • Другий етап (визначення цінової політики підприємства)

  • Третій етап (загальний напрям політики ціноутворення)

  • Розділ 7. МЕТОДИ ВСТАНОВЛЕННЯ ЦІНИ ТА ЇХ ЗМІСТ

  • Витратні методи визначення ціни

  • Розрахунок ціни на підставі попиту споживачів

  • Розділ 8. МАРКЕТИНГОВІ СТРАТЕГІЇ ЦІНОУТВОРЕННЯ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ В РІЗНИХ СФЕРАХ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

  • Види стратегій ціноутворення та їх характеристика

  • Стратегія "психологічного впливу"

  • Стратегія "сегмента ринку"

  • Стратегія "договірної ціни"

  • Цінові знижки як частина маркетингової цінової стратегії

  • Розділ 9. ЦІНОУТВОРЕННЯ У СФЕРІ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  • Чинники, які потрібно враховувати при визначенні цін зовнішньоекономічної діяльності

  • Особливості реалізації товарів

  • Особливості ціноутворення у сфері зовнішньоекономічної діяльності

  • Методи техніко-економічних розрахунків

  • Відповіді та пояснення до тестів

  • СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ТА РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ