Цінова знижка — це частина ціни товару, яку можуть впроваджувати підприємства-виробники з метою стимулювання і зацікавлення підприємств-реалізаторів продавати продукцію. Цінові знижки є добровільними і необов'язковими.
Підприємство-реалізатор продає вироби за різними цінами з урахуванням особливостей товару, часу реалізації, форми розрахунку, особливостей безпосередньо споживачів та інших чинників. У більшості випадків ціни публікуються в різних довідниках та прейскурантах. Але за фактичної реалізації та з метою стимулювання її збільшення підприємство надає різні цінові знижки. Найбільш повну класифікацію цінових знижок розробив Л.О. Шкварчук, який поділив усі цінові знижки за різними ознаками.
• 1. При купівлі товарів з метою:
– зменшення товарних запасів та підвищення своєї ліквідності;
– збільшення доходів і прибутку за рахунок зростання обсягів реалізації товарів та прибутку від неї.
• 2. При продажу товарів з метою:
– максимально можливого збільшення своїх доходів для повного відшкодування всіх витрат, пов'язаних з виробництвом і реалізацією товарів. Крім того, підприємство намагається відшкодувати різні непередбачені витрати, пов'язані з втратою якості виробу при його пошкодженні, транспортуванні та реалізації, внаслідок усихання, випаровування, витікання та інших звичайних збитків. Також враховуються збитки внаслідок зміни кон'юнктури ринку, зміни попиту та вимог споживачів, збільшення витратомісткості виробів за незалежними від підприємства причинами (наприклад, збільшення тарифів або інших форс-мажорних ситуацій, урядових рішень та ін.), відшкодування втрат споживчої вартості товару та зміни інших чинників;
– впливу на ціну продажу, причому не тільки в бік збільшення, а й у бік зменшення. Головною метою при цьому є покращання матеріального становища підприємства, досягнення його сталого стану, зменшення заборгованості, ліквідація надлишків виробничих та товарних запасів, підвищення оборотності активів. Зі зменшенням низько ліквідних виробничих і товарних запасів,, а також виробництвом готової продукції та збільшенням її реалізації, вони перетворяться у високоліквідні грошові активи. Зі зменшенням ціни за рахунок надання різних знижок підприємство збільшує обсяги реалізації товарів і скорочує розмір фінансових ресурсів, потрібних для забезпечення одного обороту.
Надання цінових знижок може бути викликане різними чинниками. Так, наприклад, цінова знижка може надаватися внаслідок зниження якості виробу або інших споживчих характеристик. Ефективність від таких знижок не дуже висока, оскільки споживач цей крок вважає вимушеним для підприємства і не дуже поспішає купувати такий товар.
Цінова знижка надається після закінчення основних строків реалізації товарів з метою зменшення і ліквідації їх залишків. Надається у випадку невдало розробленої цінової політики, що призводить до втрат своїх доходів та прибутків.
Цінові знижки, які надаються з метою стимулювання збільшення реалізації товарів за умови не зменшення якості виробу, його асортименту та інших споживчих характеристик. Такі знижки вигідні як для споживача, так і для підприємства, яке їх надає.
Надання знижок з урахуванням окремих особливостей виробництва та реалізації товару. Наприклад, при реалізації не розфасованого товару, або товару у великій упаковці тощо.
Знижка залежно від особливих споживчих характеристик товару. Наприклад, при реалізації товарів низької якісної характеристики (солі різного помелу, борошна м'яких та грубих сортів та ін.).
На транспортних підприємствах можуть установлюватися різні знижки, з урахуванням особливостей транспортування, виду перевезень, виду транспортного засобу, наповненості транспортного засобу, вимушеного перевезення порожнього транспортного засобу в протилежний кінець (у випадках, коли цей транспортний засіб завантажується, та ін.).
При наданні різних послуг знижка може надаватися за зменшення строків їх надання або застосування особливих більш якісних матеріалів та ін.
Як особливий вид знижок можна виокремити уцінку. Як правило, це зниження ціни на виріб у випадку втрати ним первісних споживчих властивостей і відсутності попиту населення на нього. При цьому проводиться розпродаж товарів, як товарів широкого вжитку, так і продукції виробничо-технічного призначення. Це стосується товарів, які не користуються попитом більше трьох місяців. Розмір уцінки визначається на підприємствах-виробниках і торговельних підприємствах визначеною комісією, до складу якої входять керівництво підприємства та фахівці. Після уцінки товари перемарковуються і на них виставляється нова ціна.
Найбільш поширеними є такі знижки.
• 1. Дилерська знижка, що надається посередникам (як Юридичним, так і фізичним особам) з мстою стимулювання підвищення обсягів реалізації продукції підприємства та знаходження нових підприємств-продавців.
• 2. Знижка за кількість проданого товару за прогресивною шкалою — це зменшення ціни товару для споживачів, які купують їх у великій кількості, тобто на кожну наступну партію товару підприємство виробник зменшує відпускну ціну. Так, наприклад, при придбанні підприємством-споживачем партії товару в 50 одиниць ціна за одиницю виробу дорівнюватиме 100 грошовим одиницям. Якщо споживач придбає партію товару в 100 одиниць, то відпускна ціна буде нижчою на 2 %, у 150 одиниць — на 4 % і т. д.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Маркетингова цінова політика» автора Литвиненко Я.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Цінові знижки як частина маркетингової цінової стратегії“ на сторінці 1. Приємного читання.
