Перший метод — ціна угоди. Ціна визначається па основі даних рахунка-фактури та відомостей про витрати (наприклад, на транспортування, вантажні роботи, страхування, комісійні та інші винагороди). Цей метод застосовується найчастіше. Однак він неефективний, якщо угода укладається між партнерами, які знають один одного порівняно довго, тісно пов'язані в бізнесі, мають довірчі відносини. Вони можуть занижувати ціни або дані про обсяг обороту, вживати інші заходи. Цей метод мало результативний також тоді, коли угода укладається на неконкурентний виріб або виникають непередбачені умови постачання, які неможливо зафіксувати документально.
Другий метод — ціна угоди на ідентичний товар. За аналог обирають товар, фізичні, органолептичні, якісні та інші характеристики якого ідентичні з характеристиками товару, що вже є па ринку. При цьому потрібно дотримуватись певних умов:
• умови завезення та оплати також мають бути ідентичні. Якщо є різниця в обсягах реалізації або засобах оплати, ці умови слід документально підтвердити, для того щоб обґрунтувати необхідність коригування ціни;
• необхідно документально підтвердити витрати, пов'язані з проходженням митного контролю;
• особливо виокремлюються товари, для яких встановлено спеціальні умови завезення на територію України (наприклад підакцизні товари).
Третій метод — ціна угоди для аналогічного виробу. Застосовується тоді, коли характеристики аналогічних товарів різняться за однакових вихідних компонентів. При застосуванні цього методу слід дотримуватись таких умов:
• аналогічними вважаються товари, вироблені в одній країні;
• товари мають бути вироблені різними виробниками.
Четвертий метод — "відрахування вартості". За основу береться ціна на ідентичні товари. Від ціни одиниці виробу відраховуються витрати на комісійні винагороди, звичайні надбавки, загальні витрати, пов'язані з реалізацією цього виробу в Україні, імпортні мита, податки, збори, інші платежі, що пов'язані із завезенням і реалізацією товару, звичайні витрати на транспортування, розвантажування, страхування. На підставі з цієї ціни й визначається митна вартість товару.
П'ятий метод — підсумовування витрат. Ціна розраховується як сума витрат на матеріали, сировину виробника, інших його витрат, загальних витрат, пов'язаних з реалізацією виробів в Україні, витрат на страхування, митних платежів, інших відрахувань; визначається прибуток, який може отримати імпортер, який реалізує вироби на території України.
Шостий метод — "резервний". Застосовується тоді, коли жодний з перелічених методів неможливо застосувати. Аналізуються показники і дані про ціни на митниці. При цьому не використовуються ціни країн-експортерів, коли вони постачають товар у треті країни, ціни, встановлені без документального підтвердження, а також ціни на товари, вироблені в Україні.
Методологія визначення цін у контрактах або зовнішньоекономічних угодах дає змогу визначити базисну ціну, яка є основою для ведення переговорів. Кінцева ціна, що встановлюється в контракті, як правило, відхиляється від базової, має знижки, надбавки залежно від умов, що складаються.
Контрольні запитання та завдання
• 1. Розкрийте суть поняття "ціна контракту у сфері зовнішньоекономічної діяльності".
• 2. Яка інформаційна база потрібна для визначення ціни контракту?
• 3. Які є принципи визначення цін зовнішньоекономічних контрактів?
• 4. Назвіть чинники, що впливають на ціни зовнішньоекономічних угод.
• 5. Охарактеризуйте світові ціни як базу для визначення цін контракту і методи їх аналізу.
• 6. Які є методи розрахунку цін зовнішньоекономічного контракту?
• 7. Які є міжнародні правила "ІНКОТЕРМС"? Розкрийте їх суть.
Відповіді та пояснення до тестів
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Маркетингова цінова політика» автора Литвиненко Я.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Методи техніко-економічних розрахунків“ на сторінці 2. Приємного читання.
