• нестачі та втрати від псування товарів;
• витрати на утримання об'єктів соціально-культурного призначення;
• штрафи, пені та неустойки тощо.
У свою чергу, витрати пов'язані з операційною діяльністю, групуються за такими економічними елементами:
• матеріальні витрати (вартість сировини, основних матеріалів та ін.);
• витрати на оплату праці;
• відрахування на соціальні заходи;
• амортизація (сума нарахованої амортизації основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних матеріальних активів);
• інші операційні витрати.
До витрат фінансової діяльності належать витрати на сплату відсотків за користування кредитами, отриманими за облігаціями, за фінансовою орендою та інші витрати підприємства, пов'язані із залученням позикового капіталу.
Витрати інвестиційної діяльності — це витрати, які має підприємство від залучення інвестиційних коштів інших суб'єктів господарювання та виконання відповідних зобов'язань.
Іншим найважливішим елементом виробничої ціни підприємства є прибуток — найпростіша й одночасно найскладніша категорія ринкової економіки. Його простота полягає в тому, що він є стрижнем та головною рушійною силою ринкової екопоміки, головним стимулом та мотивом діяльності підприємства, а складність — у багатстві форм, в яких він може виявлятися.
У цілому прибуток є вираженням у грошовій формі чистого доходу підприємства на вкладений капітал, який характеризує винагороду підприємця за ризик здійснення ним підприємницької діяльності, і визначається як різниця між сукупним доходом та сукупними витратами.
Прибуток має особливі характерні риси, до яких належать такі.
• 1. Є особливою формою доходу підприємця, який здійснює певний вид діяльності. Це найпростіша форма вираження прибутку, проте не є достатньо повною, оскільки активна діяльність у деяких сферах може й бути не пов'язана з отриманням прибутку (благодійна діяльність, політична діяльність та ін.).
• 2. Є формою доходу підприємця, який вклав свій капітал із метою досягнення визначеного успіху. Категорія прибутку пов'язана з категорією капіталу як з одним із чинників виробництва, й в усередненій формі характеризує ціну функціонуючого капіталу.
• 3. Не є гарантованим доходом підприємця на вкладений капітал у той чи інший вид бізнесу. Він є наслідком діяльності підприємця. Але за невдалих дій або форс-мажорних ситуацій підприємець може не отримати прибутку і навіть втратити частину власного капіталу. Тому прибуток є також платою за ризик підприємницької діяльності.
• 4. Характеризує не весь дохід, отриманий у процесі підприємницької діяльності, а тільки ту частину, яка не містить загальних витрат здійснення цієї діяльності. Тобто прибуток є залишковим показником діяльності підприємця.
• 5. Є вартісним показником, який визначається в грошовій формі. Це пов'язано з практикою вартісного обліку всіх пов'язаних з ним основних показників. Тому він відіграє дуже важливу роль та значення в умовах ринкової економіки.
• 6. Є головною метою підприємницької діяльності. Він є головним спонукальним мотивом здійснення будь-якого бізнесу, кінцевою метою якого є зростання добробуту підприємця. Для менеджерів, які не є власниками підприємства, прибуток є основним критерієм успіху їх діяльності. Для інших працівників підприємства прибуток є високим спонукальним мотивом їх діяльності, особливо тоді, коли вони задіяні в програмі участі найманих працівників у прибутках.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Маркетингова цінова політика» автора Литвиненко Я.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Витрати за включенням у собівартість“ на сторінці 5. Приємного читання.
