Ось і близькість формулювань, ототожнення. Проте, як можна було переконатися, логістика займається саме потоками матеріальних ресурсів, тоді як інтеграційна діяльність, що пов'язана з фінансовою, інформаційною та іншими сторонами учасників процесу “постачання — виробництво — збут”, належить до компетенції SCM. Деякою мірою або за певних обставин вони перехрещуються, що не одне й те саме.
У такій плутанині тлумачень, близькості їх формулювань та історичного контексту сформувався вітчизняний погляд на логістику, згідно з яким деякі автори[8] розглядають концепцію логістики як функціональний комплекс менеджменту з окремими складовими: закупівельною, виробничою, збутовою, транспортуванням, складуванням, управлінням інформацією, фінансуванням, окремо — управлінням запасами.
У будь-якому разі необхідно зрозуміти, що логістика — це не окрема наука, не мистецтво. Логістика означає підбір та впровадження таких інструментів менеджменту, завдяки яким буде досягатись певна оптимізація управління потоками матеріальних ресурсів підприємства. Вона не опікується питаннями фінансування чи акумулювання грошових коштів для здійснення управління потоками матеріальних ресурсів, рівною мірою як не повинна вивчати запити споживачів. Ці питання належать до сфер компетенції інших концепцій менеджменту (див. підрозд. 2.4), які у практичному застосуванні представлені, наприклад, форматом співпраці за принципом “open-book” (див. розд. 7) або введенням категорійного менеджменту на підприємстві (див. розд. 3).
Отже, об'єктом, управління в логістиці є матеріальний потік. Матеріальні потоки можуть відбуватися як у середині одного підприємства (ІРL-оператор — потужна холдингова структура, яка об'єднує декілька підприємств від заготівлі сировини до виробництва готової продукції та її розподілу), так і між різними підприємствами. При цьому кожному матеріальному потоку відповідає інформаційний потік, який у часовому і просторовому аспектах може не збігатися з матеріальним.
Матеріальним потокам властиві два стани: динамічний і статичний. У тих випадках, коли матеріальні потоки розглядаються не в часовому інтервалі, а у визначений момент часу, вони утворюють матеріальні запаси.
Матеріальні потоки характеризуються кількісними і якісними показниками. Основними з них є напруженість і потужність матеріального потоку.
Напруженість матеріального потоку — це інтенсивність переміщення матеріальних ресурсів, а потужність матеріального потоку — це об'єми продукції, які переміщуються за одиницю часу. Тому потік має розмірність “обсяг/одиниця часу”, тобто є дробом, у чисельнику якого міститься одиниця виміру вантажу (штуки, тонни і т. ін.), а в знаменнику — одиниця виміру часу (доба, місяць, рік і т. ін.). Наприклад, напруженість матеріального потоку в магазині із хлібовиробами буде більшою, ніж у магазині з колекційним одягом, де товар надходить раз на квартал, зате у значному об'ємі.
В більшості випадків вимірювання показників матеріального потоку важливе в логістиці складування і транспортування (див. розд. 5 і 6). Вивчення матеріальних потоків слугує основою для оптимізації технологічних процесів виробництва, матеріально- технічного забезпечення, транспортування і збуту продукції, раціоналізації документообігу, проектування виробничих, складських і допоміжних приміщень.
Наведемо найпоширенішу класифікацію матеріальних потоків[9].
• 1. За належністю до логістичної системи:
– а) зовнішній — це потік, який проходить у зовнішньому щодо даної логістичної системи середовищі. Цю категорію складають не будь-які вантажі, що пересуваються поза підприємством, а лише ті, до яких підприємство причетне;
– б) внутрішній — це потік, що проходить у внутрішньому щодо даної логістичної системи середовищі.
• 2. За призначенням:
– а) вхідний — потік, який надходить у логістичну систему із зовнішнього середовища;
– б) вихідний — потік, який виходить з логістичної системи і надходить у зовнішнє щодо неї середовище.
• 3. За ритмічністю:
– а) неперервний — на конвеєрних або автоматизованих лініях у процесі виробництва, транспортування матеріальних ресурсів трубопроводом тощо;
– б) дискретний — організація забезпечення потреб у формі складських і транзитних постачань, подача на робочі місця матеріальних ресурсів за умови дрібно- і середньосерійного виробництв, регулярне відвантаження готової продукції постійним контрагентам тощо;
– в) бліц-потоки — разові постачання, подача на робочі місця рідковживаних предметів і засобів праці.
• 4. Залежно від предмета вивчення:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Логістика» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 2. ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ АПАРАТ ЛОГІСТИКИ“ на сторінці 3. Приємного читання.
