Необоротні активи охоплюють ресурси, які утримуються на балансі підприємства протягом декількох років. Оборотні активи утримуються на балансі підприємства протягом періоду, що не перевищує один рік або тривалість операційного циклу, і охоплюють запаси, дебіторську заборгованість, короткострокові фінансові вкладення, грошові кошти та витрати майбутніх періодів.
Значну частину оборотних ресурсів становлять матеріальні ресурси — запаси. Запаси існують у чотирьох формах. Спочатку підприємство має справу з виробничими запасами (ВЗ), які створюють для виготовлення продукції, надання послуг, виконання робіт. Потім, після надходження сировини й матеріалів у виробництво, їх вартість переносять на собівартість незавершеного виробництва (НВ) — продукцію, що пройшла не всі стадії виробничого процесу. Після його закінчення готова продукція (ГП) оприбутковується на складі, утворюючи відповідний запас. Товарні запаси (ТЗ) відрізняються від запасів готової продукції тим, що остання виготовлена самим підприємством, а товари придбані з метою подальшого перепродажу.
Це показує, що господарська діяльність (яка поділяється на основну, операційну, інвестиційну та фінансову) базується на управлінні ресурсами підприємства, що й утворюють відповідні потоки: матеріальні, фінансові, інформаційні тощо. Потік — це сукупність об'єктів, що сприймаються як єдине ціле; процес на певному інтервалі часу, який вимірюється в абсолютних одиницях за визначений проміжок часу[4]. Логістика займається переважно управлінням саме потоками матеріальних ресурсів (МР ).
Отже, матеріальний потік — це сукупність матеріальних ресурсів (ВЗ, НВ, ГП, ТЗ), які сприймаються з позиції менеджменту як єдиний об'єкт, що існує в певному часовому інтервалі (проміжку часу) і до нього застосовуються управлінські операції (упакування, перевезення, навантаження, розвантаження, сортування, консолідація, маркування тощо). Кожна з цих операцій притаманна певній функції — закупівлі, збуту або виробництву.
Параметрами матеріального потоку є[5]:
• номенклатура, асортимент і кількість продукції;
• габаритні характеристики (об'єм, площа, лінійні розміри);
• вагові характеристики (загальна маса, вага брутто, вага нетто);
• фізико-хімічні властивості;
• характеристики тари (упаковки);
• умови транспортування та зберігання;
• вартісні характеристики.
Відповідно до цього логістика розглядає МР не окремо один від одного (наприклад, закупівля сировини), а як потік ресурсів у процесі перетворення (трансформація матеріального ресурсу “сировина” у матеріальний ресурс “готова продукція”). Логістику цікавлять не окремі елементи, а їх сукупність.
Саме тому з поняттям логістики ототожнюють “управління ланцюгами постачань” (supply chain management — SCM), оскільки обидва поняття певною мірою пов'язані з процесом перетворення матеріальних ресурсів і суміжних з ним процесів, як-то: закупівля сировини — відповідно пошук постачальника, перевезення — вибір системи транспортування, зберігання — аналіз складських операцій, надходження у виробництво — технологія виробництва, надходження готової продукції до споживача — аналіз каналів збуту, пошук посередників, управління збутовою (розподільчою) діяльністю, робота з повернення заборгованості тощо.
Звідси й почались плутанина, ототожнення термінів, надання логістиці надто широкого значення — більшого за управління саме потоками матеріальних ресурсів.
Можна помітити, що деякі автори формулюють мету логістики як виконання завдання постачання потрібного товару високої якості у необхідній кількості в найзручніший для замовника час у визначене ним місце з мінімальними витратами. До речі, вперше це було сформульовано Плауменом Гросвенором (Plowman Е. Grosvenor), який зазначив, що п'ятьма “правильностями” (rights) логістичної системи є: постачання конкретної продукції (right product) в необхідне місце (right place) у визначений час (right time) певної якості (right condition) за оптимальних витрат (right cost) тим споживачам, яким вона необхідна[6].
Звідси походять відомі “правила логістики”, так званий “логістичний мікс” (за аналогією з маркетинговим правилом “4 П”): Продукт — потрібний продукт; Кількість — у необхідній кількості; Якість — належної якості; Час — у зазначений час; Місце
— у певне місце; Витрати — з мінімальними витратами. Окрім цього деякі автори дещо розширюють його, додаючи такий елемент, як “споживач”, тобто “персоніфікують” процес, що означає розробку системи обслуговування окремого замовлення.
Відповідно, в такий спосіб тлумачення “логістики” з інструменту менеджменту для управління потоками матеріальних ресурсів розширюється до поняття “управління ланцюгами постачань”. Саме тому до об'єктів управління в логістиці відносять окрім матеріального потоку ще й відповідний до нього фінансовий потік, відповідний до нього інформаційний потік, відповідний до нього сервісний потік.
Справа в тому, що логістика є частиною SCM. До того ж саме SCM — це управління ланцюгами постачань, яке становить набір підходів, що застосовуються задля ефективної інтеграції постачальників, виробників, центрів трансформації (складів) та точок збуту в такий спосіб, щоб товар був вироблений і розподілений у певній кількості, з мінімізацією загальносистемних (!) витрат при одночасному задоволенні потреб щодо рівня обслуговування[7].
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Логістика» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 2. ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ АПАРАТ ЛОГІСТИКИ“ на сторінці 2. Приємного читання.
