Показники оцінювання роботи складського комплексу та окремих його ділянок

Логістика

де Q — заданий вантажообіг складу в рік, т;

tх — середній термін зберігання вантажу, днів;

Т — кількість днів на рік, у які відбувається надходження вантажу.

Для складів торгівлі прийнятна інша формула розрахунку потреби в складських площах;

де Sн — норматив складської площі на 1 умовну палету товарного запасу, м2;

tх _ товарні запаси, що підлягають зберіганню на складі, гри;

Сi — вартість 1 ум. налети товарних запасів, гри.

За умовний піддон береться вантажна одиниця, сформована на стандартному плоскому піддоні розміром 800 х 1200 мм (висота піддона — 150 мм)[3] при висоті укладки товару 1050 мм. Об'єм умовного піддона дорівнює 1 м2. В.І.Сергеєв наголошує, що останню формулу доцільно застосовувати при розрахунку потреби в складській площі на перспективу. Норматив складської площі залежить від особливостей типу будівлі й товару, що зберігається на ньому.

Водночас В. Пузанов пропонує дещо прозоріший підхід урахування перспективи зростання при розрахунку складської площі — врахування так званого коефіцієнта розвитку, який автор пропонує закладати на рівні = 1,3 у випадку, коли немає жодних даних за попередні роки. Якщо ж компанія останні роки виявляла певну активність з обробки та збереження вантажів, то бажано для розрахунку цього показника мати дані про вантажо- оберт за останні 3—4 роки. Фактично цей коефіцієнт подібний до коефіцієнта тенденції, про що йшлося у розд. 4 в частині прогнозу продажів для товарів сезонного попиту.

Визначення лише загальної площі складу недостатньо, як і визначення площі, необхідної під зберігання. Адже зі зберіганням пов'язана низка операцій — приймання, відвантаження, маркування, упакування тощо. Таким чином, доцільно розрахувати також інші площі, які супроводжують процес зберігання. Розрахунок цих площ необхідно проводити з урахуванням основних цілей організації складського простору — прискорення та упорядкування обробки вантажопотоку, збільшення обсягів зберігання, забезпечення збереженості вантажів та спрощення процесу інвентаризації. Тому основою для зонування складу (виокремлення певних площ за функціональною ознакою) є процеси, властиві певному потоку (потокам). Як правило, виділяють;

• зону розвантаження транспортних засобів, яка може розміщатись як усередині, так і ззовні приміщення;

• зону приймання товару (в тому числі за кількістю та якістю);

• основну зону зберігання;

• зону підбору та комплектації замовлень;

• зону експедиції (відправної та приймальної);

• зону навантаження транспортних засобів.

Крім того, виділяють резервну зону для зберігання позапланових партій, що надходять на склад, а також зону браку. Звичайно, всі основні зони мають бути пов'язані між собою проходами та проїздами, достатніми для переміщення людей, техніки і вантажів. їх розміри визначаються залежно від габаритів вантажу та підйомно-транспортного обладнання, а також планового та/або фактичного вантажообігу.

Найважливішими моментами тут є: етажність складу, висота складських приміщень та організація вантажопотоку (технологія вантажопереробки).

Пріоритетним напрямом у будівництві складів є одноповерхові будівлі. Висота більшості складських приміщень становить б—10 м, хоч сучасне автоматизоване обладнання дає змогу використовувати склади із набагато більшою висотою стелі — до ЗО м. Висота складу, а також площа зони зберігання залежить від необхідної місткості складу, оборотності вантажів, технології вантажопереробки, характеристики і конструктивних особливостей підйомно-транспортного обладнання, типів стелажів, висоти складської вантажної одиниці, а також вартості земельної ділянки.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Логістика» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Показники оцінювання роботи складського комплексу та окремих його ділянок“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ЛОГІСТИКА ЯК ІНСТРУМЕНТ ОПТИМІЗАЦІЇ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ ТА НАПРЯМ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ

  • Еволюція концепцій логістики

  • Розділ 2. ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ АПАРАТ ЛОГІСТИКИ

  • Логістичні операції й функції

  • Логістичні ланцюги та канали розподілу

  • Основні характеристики загальновизнаних логістичних стандартів і концепцій управління

  • Розділ 3. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ФУНКЦІЙ ЗАКУПІВЛІ ТА ЗБУТУ

  • Сутність закупівельної політики підприємства

  • Сутність збутової політики підприємства

  • Чинники впливу на формування ціни на товар у роздрібному каналі збуту

  • Побудова системи розподілу повноважень менеджерів згідно з функціональними обов'язками

  • Розділ 4. ЛОГІСТИКА ЗАПАСІВ

  • Методи систематизації та групування багатономенклатурних запасів: АВС, ХYZ

  • Методи прогнозування продажів товарів

  • Економічний розмір замовлення та основні показники управління запасами

  • Розділ 5. СКЛАДСЬКА ЛОГІСТИКА

  • Трансформаційні центри: завдання, функції, класифікація

  • Визначення місця дислокації трансформаційних центрів у розподільчих логістичних системах

  • Показники оцінювання роботи складського комплексу та окремих його ділянок
  • Перелік основного обладнання й механізмів, що використовуються на складах

  • Розділ 6. ЛОГІСТИКА ТРАНСПОРТУВАННЯ

  • Значення тари та упаковки в логістиці вантажу

  • Питання вибору перевізника

  • Розділ 7. ЛОГІСТИКА СЕРВІСУ

  • Співпраця за принципом “Open-book”

  • Загальний кейс УВК

  • Сучасні інформаційні технології для забезпечення просування матеріальних потоків