Види дефініцій.

Логіка

Це видно і на даній схемі.

Прикладами співмірних визначень є: "Історія - це наука, що досліджує минуле суспільства з метою адекватної оцінки сучасного стану суспільства та визначення перспектив розвитку суспільства у майбутньому"; "Парламент - це загальнонаціональний представницький орган державної влади, що діє постійно і творить закони"; "Папство - релігійний монархічний центр католицької церкви, який очолює Папа Римський"; "Монархія - форма правління, за якої державна влада зосереджена в руках одноосібного глави держави - монарха і спадково передається" і т.д.

При порушенні цього правила виникають логічні помилки:

• а) занадто широке визначення;

• б) занадто вузьке визначення.

Суть логічної помилки "занадто широке визначення" полягає в тому, що в процесі визначення через найближчий рід та видову відмінність береться не специфічна видова ознака виду, що визначається, а ознака, яка властива й іншим видам даного роду. Внаслідок цієї помилки обсяг визначаючого поняття є більшим від обсягу визначуваного поняття.

Визначеннями, які містять дану помилку, будуть наступні: "Шахрайство - заволодіння чужим майном"; "Історія - наука про людське суспільство"; "Монархія - форма правління державою" і т.д.

Наступною помилкою при порушенні цього правила є "занадто вузьке визначення". Суть цієї помилки полягає в тому, що в процесі визначення обирається не видова ознака, а ознака, яка належить підвидові або індивідові. Це приводить до того, що обсяг визначаючого поняття є вужчим від обсягу визначуваного поняття.

Прикладами визначень, які будуть "занадто вузькими" є: "Адвокат - це особа, яка виступає в суді захисником у цивільних справах"; "Шахрайство - це заволодіння сусідським майном шляхом обману"; "Історія - це наука про виникнення, існування, розвиток античного суспільства" і т.д.

2. Визначення не повинно утримувати в собі кола.

Дане правило вимагає, щоб поняття не визначалося саме через себе.

При порушенні цього правила виникає логічна помилка "хибне коло". Ця помилка має два різновиди:

• а) "коло у визначенні" і

• б) "тавтологія".

Суть помилки "коло у визначенні" полягає в тому, що в процесі визначення на роль визначаючого поняття беруть поняття, яке визначається за допомогою першого.

Прикладами визначень, які утримують помилку "коло у визначенні" є наступні: "Кримінальне право регулює відносини, які передбачені кримінальним кодексом"; "Логіка - наука про правильне мислення"; "Історія - це наука про історичні явища"; "Монархія - це правління державою монархом" і т.д.

Другим різновидом помилки "коло у визначенні" є помилка "тавтологія" (або "тавтологічне визначення").

Тавтологія теж утворює коло у визначенні, але в більш вираженій формі. Це відбувається завдяки тому, що визначаюче поняття більш виражене, більш буквально повторює визначуване поняття.

Наприклад, "Кримінальне право - це наука про кримінальне право"; "Логіка - це наука про логічне мислення"; "Історія - це наука про історію"; "Монархія - це монархічна держава" і т.д.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Логіка» автора Конверський А.Є. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Види дефініцій.“ на сторінці 5. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова до третього видання

  • ВСТУП

  • Формальні та змістовні правила міркування

  • Абстрактне мислення і його характерні особливості

  • Поняття про форму мислення

  • Основні формально-логічні закони

  • Закон протиріччя

  • Закон виключеного третього.

  • Закон достатньої підстави.

  • Розділ II. Mислення і мова

  • Поняття знака. Види знаків

  • Рівні семіотичного аналізу мови

  • Розділ ІІІ. Формалізація як метод логіки

  • Порівняльна характеристика природної і формалізованої мов

  • Структура формалізованої мови

  • Розділ IV. Семантичний аналіз виразів природної мови

  • Характеристика дескриптивних термінів

  • Визначення логічних термінів.

  • Розділ V. Елементи теорії імен

  • Принципи відношення іменування.

  • Розділ VI. Функціональний аналіз у логіці

  • Види функцій

  • Розділ VII. Історичний характер логіки як науки

  • Попередники логіки Арістотеля у Стародавній Греції

  • Логічне вчення Арістотеля

  • Особливості логіки стоїків

  • Новаторські ідеї логіки Ф. Бекона

  • Сучасна формальна логіка - другий етап у розвитку логіки як науки

  • Розділ VIII. Поняття

  • Характеристика предмета думки, відображуваного в понятті

  • Мовні засоби виразу поняття

  • Обсяг поняття. Елементи теорії множин

  • Закон оберненого відношення між змістом та обсягом поняття

  • Зміст поняття та склад злочину.

  • Логічні відношення між поняттями.

  • Логічні операції над поняттями

  • Види дефініцій.
  • Розділ IX. Судження

  • Види суджень. Атрибутивні судження

  • Логічні відношення між атрибутивними судженнями

  • Тлумачення атрибутивних суджень мовою логіки предикатів

  • Судження з відношеннями

  • Модальні судження

  • Види складних суджень.

  • Виклад складних суджень мовою логіки висловлювань

  • Розділ Х. Умовивід

  • Типологія правил висновку.

  • Обґрунтування правил висновку.

  • Умовиводи логіки висловлювань в традиційній логіці.

  • Висновки із категоричних суджень

  • Простий категоричний силогізм.

  • Перевірка коректності силогізму.

  • Недедуктивні умовиводи

  • Розділ XI. Аргументація

  • Види доведення

  • Спростування

  • Спростування аргументів.

  • Правила доведення і спростування

  • ЛІТЕРАТУРА