Якщо смисл імені визначається його побудовою воно називається с к л а д н и м або описовим.
Наприклад, "Учень Платона", "вчитель Олександра Македонського", "столиця Франції" тощо.
Виділення різних відтінків у масиві інформації про денотат створює ситуацію, коли один і той самий денотат має різні імена (саме це і є характерним для описових імен, де кожне нове ім'я - це новий смисловий відтінок).
Але досить часто одне й те саме ім'я вказує на різні денотати. Це вже не розщеплення масиву інформації про денотат на відтінки (як у випадку із складними іменами), а знаходження нових масивів інформації, що дає можливість чітко відмежовувати одні денотати від інших. Саме це є властивістю для не описових
Таким чином, процедура виявлення смислу і денотату імені передбачає наявність контексту мовного виразу.
Під к о н т е к с т о м для довільного виразу (А) мається на увазі мовний вираз, в який входить (А) без порушень синтаксичних правил мови, яка використовується.
Зрозуміло, що контекстами для А будуть частини речення, цілі речення, або фрагменти тексту. Наприклад, візьмемо власні імена "Учитель Арістотеля і засновник "Академии "", "Вчитель і друг Арістотеля", "Вчитель Арістотеля та автор теорії ідей". У всіх прикладах є власне ім'я "Арістотель". Вирази, в які входить ім'я "Арістотель" без порушень синтаксичних правил даної мови називається контекстом для цього імені.
Принципи відношення іменування.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Логіка» автора Конверський А.Є. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ V. Елементи теорії імен“ на сторінці 3. Приємного читання.
