Офіцери їхали за князем в приличному, воєнним уставом приписаному віддаленню.
Деякі здригалися, але не показували того по собі. То поправляли плащі, то погукували на коней, що нерадо проходили крізь страхітну алею.
На деяких обличчях малювалася дивна, тупоумна цікавість, яка буває звичайно в малорозвитих людей, коли їм доводиться бачити людські муки. Ні жаху, ні спочуття.
Тільки ті, що їм недобре робилося в маштарці, понурили голови й поплескували коней по шиях, ніби то коні бояться, а не вони.
Проїхали.
Довго ще бігли за ними стони й важкі зітхання. Чіпалися кінських копит, хотіли завернути князя. Але князь не любив вертатися з дороги.
Нема нічого небезпечнішого для вожда, як на війні показати себе м'ягким.
Тільки чоловік твердого серця може втримати дисципліну.
Хай конають.
М'ягкосердні офіцери під'їхали до себе. Їх коні ступали рядом.
— Страшно, брат, що?
— Життя — один жах. Краще не думати, а жити.
— Мого дядька теж посадили на паль в Москві, на Красній площі, біля Лобного мєста. Розказувала мати, що три дні й три ночі сидів. Страшно мучився.
— Один сам собі життя відбирає, а другий рад би вмерти і не може.
Під ногами хлюпотіло болото — зі снігом і кров'ю перемішане.
— Гидко так. Не дивуюся, що Петро Павлович наложив руку на себе.
— Тільки ти, чуєш, не пробуй. Дивись на мене, брат. Мій батько був стрільцем. За царевною стояв. Зарубали. А я все ж таки, славити Бога, капітан. І зі мною всіляко бувало. Як дуже зле, то гадаю про матір. Усе треба про когось гадать.
Над городом висів туман. Густий, сірий, аж чорний. Все губилося в тій мутній імлі. Тільки іноді спалахне щось, скипить, заклекотить, полум'я бухне високо й гасне. Салдати гасили пожежу. Бігали по Батурині, як по пеклі чорти. Як привиди, суєтилися їх чорні силуети.
Коні стиралися боками о себе, їздці штовхали себе чобітьми. Відрадніше було.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Мазепа. Батурин» автора Лепкий Богдан на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ГЕТЬМАНОВІ СКАРБИ“ на сторінці 1. Приємного читання.