TextBook Казна-Що-Не-Черепаха глибоко зітхнув і витер ластом сльози. Він глянув на Алісу і вже заговорив би, але горло йому здушив плач.
— Наче йому кістка в горлі стала! — сказав Грифон і заходився його трясти й гупати по спині.
Врешті до Казна-Що-Не-Черепахи повернувся голос, і, обливаючися слізьми, він почав розповідь.
— Ти, мабуть, нечасто бувала на дні моря?
— Ніколи, — мовила Аліса.
— То й ніколи не мала нагоди спізнати Омара.
— Одного разу я скушт… — почала Аліса, але вчасно схаменулася і сказала: — Ні, ніколи!
— Отже, ти й уявлення не маєш, що то за прегарна штука — омарова кадриль.
— Не маю, — сказала Аліса. — А як вона виглядає?
— Усе дуже просто, — сказав Грифон, — спершу ви шикуєтесь у лаву на березі…
— У дві лави!.. — гукнув Казна-Що-Не-Черепаха. — Моржі, черепахи, лососі і так далі. А тоді, прибравши з дороги медуз…
— …що, звичайно, забирає трохи часу, — вставив Грифон,
… ступаєте два кроки вперед…
— Кожен у парі з омаром! — крикнув Грифон.
— Авжеж, — сказав Казна-Що-Не-Черепаха. — Ступаєте два кроки вперед, підходите до партнера…
— …міняєтесь омарами — і назад, у тому ж порядку, — підхопив Грифон.
— А тоді!.. — продовжив Казна-Що-Не-Черепаха. — Тоді жбурляєте…
— …омарів!.. — крикнув Грифон, підскочивши.
— …чимдалі в море…
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Пригоди Аліси в Дивокраї» автора Керрол Льюїс на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ десятий. Омарова кадриль“ на сторінці 1. Приємного читання.