Розділ «Вільгельм Телль»

З робітниками чашу розділить.

(П’є з келиха і передає його по черзі всім іншим.)

Бував у полі я і в лісі з ними,

І поглядом їх направляв ретельність

Чи в бій їх вів під стягом бойовим.

Тепер я годен лиш дворецьким бути,

Й якщо само не йде до мене сонце,

До нього в гори вийти я не можу.

Все вужче й вужче коло життьове,

Поволі входжу я в найвужче коло,

В останнє, де життя замре навік.

Лиш тінь я, й скоро лиш ім’я зоставлю.

Куоні (передаючи келих Руденцу)

Візьміть-но!

(Руденц вагається брати келих.)

Випийте! Хай буде в нас

З єдиним келихом єдине й серце!

Аттінгаузен

Ідіть же, діти! Ввечері ми знов

Про справи батьківщини поговорим.